Гордій Іванович Брасюк

Гордій Іванович Брасюк
Гордій Іванович Брасюк — український письменник-прозаїк, кіносценарист. Народився 21 грудня 1898 року (2 січня 1899 р. за новим стилем) у селі Лука Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. По закінченні церковноприходської школи навчався в Житомирському комерційному училищі. У 1919 році закінчив училище, здобув професію бухгалтера.
Після закінчення громадянської війни вступив до Київського інституту народної освіти. Під час навчання приєднався до літературного угруповання «Ланка», пізніше перейменовану на МАРС. Він був знайомим з письменниками Миколою Бажаном, Миколою Хвильовим, Іваном Багряним та ін. Його оповідання друкували літературно-мистецькі журнали «Червоний шлях», «Нова громада», «Життя й революція», «Плуг», «Глобус» та ін. Став одним з перших репресованих українських письменників «розстріляного відродження». Помер у літку 1944 року в Казахстані.

[Додаткові дані з партнерського проекту]:
:
Петро Федорович Іванов народився 23 жовтня 1921 у селищі Велика Вергунка (нині у складі міста Луганська). Український поет, перекладач. Кандидат філологічних наук. Батько українського кіноактора Сергія Іванова. Учасник Великої Вітчизняної війни.
1952 року закінчив Київський університет, в якому згодом працював викладачем. У 1966—1981 роках — співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР. У 1981—1988 роках працював у видавництві «Дніпро».
Друкується з 1938 року.
Збірки віршів: «Моя анкетна відповідь» (1962), «Казка про ключі» (1963), «Травнева напруга» (1966), «Єдиний вимір» (1969), «Срібна траса» (1975), «Колиска материнських рук» (1989).
Опублікував низку статей з питань розвитку української літератури, зокрема поезії.
Переклав окремі вірші Олександра Пушкіна, Олександра Блока, Леоніда Мартинова.