Вадим Скомаровський

Народився Вадим Скомаровський 1 червня 1937 року в селі Балико-Щучинка (Кагарлицький район на Київщині). Багата природа розвивала творчу уяву майбутнього поета, дещо скрашувала його дитинство, яке припало на роки війни. У дитинстві майбутній поет зачитувався книжками Аркадія Гайдара і Миколи Трублаїні. Батько загинув на фронті. Мати все життя працювала вчителькою. Після закінчення семирічки, а потім Ржищівського педучилища Вадим працював учителем у Бородянській школі на Київщині. Згодом закінчив Ізмаїльський педагогічний інститут. І подальша його журналістська, комсомольська, партійна робота та робота головним редактором і директором видавництва «Молодь» була тісно пов'язана зі школою та молоддю.
1956 року Вадим Скомаровський надрукував у журналі «Піонерія» свій перший вірш для дітей. Невдовзі з'явилися перші поетичні збірки «У сестрички радість» (1959) та «Зірочка» (1960).
У 1963 році вийшла в світ книжка Вадима Скомаровського «На Тарасовій горі» — вірші, присвячені Тарасові Шевченку. Відтоді поет часто звертався до образу Великого Кобзаря. У 1973 році він видав збірку «Тарасова криниця», а в 1979 — створив поему «Тарасові птиці». Це одні з найбільш яскравих, натхненних сторінок у творчості Вадима Скомаровського.
Скомаровський також є автором поем «Зошит у лінійку», «Багряний листок», «Вітер мандрів» та казок «Де поділися зірки?», «Чому в морі вода солона», «Чому Лютий короткий» та інші. Пише також гумористичні, сатиричні поезії, мініатюри, шаржі.
У 2002 році вийшла друком його збірка «Комп'ютер з характером».
Твори В. П. Скомаровського перекладено російською, білоруською, молдовською, казахською, киргизькою, туркменською, башкирською мовами. Вони видані у Болгарії, Польщі, Чехії та Канаді.
Вадим Скомаровський також відомий як перекладач з російської, білоруської і туркменської мов.
В. Скомаровський — лауреат чотирьох літературних премій:
Премія імені Миколи Трублаїні (1978),
Премія імені Олександра Копиленка (1986),
Премія імені Лесі Українки (1989),
Премія імені Наталі Забіли (2003).

[Додаткові дані з партнерського проекту]:
:
Вадим Петрович Скомаровський
(1937–2020)
В. Скомаровський народився 1 червня 1937 року в селі Балико-Щучинка на Київщині, закінчив Ржищівське педучилище, Ізмаїльський педінститут. Учителював, був головним редактором і директором видавництв «Молодь» і «Український письменник».
В. П. Скомаровський – автор понад тридцяти збірок віршів, казок, поем для дітей. У 1956 р. він надрукував свій перший вірш для дітей. Потім з’явилися збірки і видання окремих поем, казок: «У сестрички радість», «Зірочка», «На Тарасовій горі», «Тарасова криниця», «Тарасові птиці», «Лісова колиска», «Вітер мандрів», «Диво-камінь Самоцвіт», «Завтра в школу», «Трасти і контрасти», ««Комп’ютер з характером», «Оподаткований папуга», «Джерело з Криничного яру», «Ходить сонце по колу», «Химерна вдача».
Найкращі твори В. Скомаровського зібрано у книжці «Свіжа борозна» (1987),за яку поет отримав Літературну премію імені Лесі Українки (1989). Він також лауреат літературних премій: імені І. Нечуя-Левицького, М. Трублаїні, імені О. Копиленка, імені Н. Забіли, імені С. Олійника.
Твори Вадима Скомаровського видані у Болгарії, Польщі, Чехії, Канаді.