Тринадцятий місяць у році

Ця книга написана у формі щоденника, який веде маленька дівчинка Катруся. У коротких яскравих оповідках вона розкриває своє життя, ці історії не завжди кумедні, але завжди зворушливі.

Катруся вдумлива фантазерка й вигадниця, а ще дуже допитлива й спостережлива, живе у своєму особливому світі, де книги важливіші, ніж телевізор, канікули, проведені на хуторі у бабусі й дідуся, а мова – свіжа й чиста, як озерне плесо, не засмічена русизмами, суржиком і сленгом. Катруся – дитина-мрія: не капризує, не бунтує, вигадує дивокраї і їхніх химерних мешканців, записує власні вірші й оповідки, спостерігає за навколишнім світом. Вона розповідає про найдорожчих для неї людей – маму і тата, двоюрідного брата Костика, бабусю й дідуся.

Головна героїня не тільки росте і вчиться розуміти світ сама, а й навчає цьому свого дорослого читача, нагадує йому, як воно – бути дитиною («Якби ви знали, як гарно бути маленькою! Так гарно, що я ніколи не хотіла вирости»). Це і є тринадцятий місяць – час, який існує в нашій уяві та пам’яті, а відтак для кожного виглядає по-своєму.

Книга написана кришталевою дзвінкою українською мовою, щедро наповненою афоризмами, приповідками і приказками, багатою на нові словечка: «ходити кандибобером», «кишені глибокі, як кендюхи», «дошелепати», «придибенція».