Пітер Пен

Ця книга запрошує малих і великих читачів у дивовижну подорож до острова Небувандії – країни вічного дитинства. А дивовижна ця подорож хоча б тому, що летіти треба самим. Зробити це дуже легко – варто лише уявити собі прекрасний острів... До вашої уваги повна версія твору Джеймса Баррі.

1887 року Баррі познайомився з подружжям Девісів і більшість вільного часу проводив з їхніми дітьми. Він дуже прив'язався до п'яти хлопчаків, вигадував для них всілякі історії й навіть ставив вистави. Саме у цей час він вигадав Пітера Пена. Спочатку цей герой жив разом з феями серед дерев парку, а пізніше він придумав для нього цілу країну — острів під назвою Нібиландія. Розповідь про Пітера Пена починається у Баррі в романі «Маленька біла пташка» (1902), де шість глав присвячено Пітеру Пену. Це історія малюка, котрий втік від матері у Кенсингтонські сади, а потім вирішив повернутися додому, проте віконце вже було зачинене і на нього не чекали (у мами був уже інший малюк).

У 1904 році була поставлена п'єса «Пітер Пен». Оскільки вона користувалася великою популярністю, видавці Баррі в 1906 перевидали глави 13—18 «Маленької білої пташки» під назвою «Пітер Пен у Кенсингтонських садах».

Потім п'єса була розширена у романі «Пітер Пен і Венді», виданий у 1904 році. Пізніше цей роман був перевиданий під назвою «Пітер Пен». Повість і п'єса Джеймса Баррі про Пітера Пена завершують період «золотого століття англійської дитячої літератури», період пізнього вікторіанства.