Автор кількох десятків книжок як для дорослої аудиторії, так і для дітей і підлітків. Твори перекладалися англійською, естонською, китайською, литовською, німецькою, польською, французькою мовами. Книжки "Душниця" та "Порох із драконових кісток" увійшли до списку літератури, рекомендованої Міністерством освіти України до читання у школі. Низка творів була відзначена преміями, зокрема – "ВВС: книжка року" ("Сапієнси"), спецвідзнака "ЛітАкценту" ("Заклятий меч"). "Барабука: Краща книжка для підлітків" ("Дитя песиголовців"; "Скарбничка історій"), премія ім. Михайла Коцюбинського ("Дитя песиголовців") та ін. У 2022 році повість "Заклятий меч" вийшла у фінал Шевченківської премії. У 2014 р. на загальноєвропейському фестивалі фантастики "Єврокон" у м.Дублін (Ірландія) В.Аренєв був визнаний найкращим автором фантастики для підлітків. 2001 – премія фестивалю «Зоряний міст», III місце (номінація: Критика, публіцистика та літературознавство); 2001 – міжнародна українсько-німецька премія імені Олеся Гончара за роман «Все наше життя»; 2004 – заохочувальна премія «Єврокону-2004» за дебют (Encouragement Awards); 2005 – премія фестивалю «Зоряний міст», ІІ місце (номінація: Критика, публіцистика та літературознавство) за статтю «Как живёте, караси?!»; 2008 – премія імені Олександра Бєляєва (номінація: Критика) за огляди науково-популярних книг у журналі «Мир фантастики»; 2013 – премія «Книжка року» сайту «Лабораторія фантастики» (номінація: Мережева публікація. Мала форма) за повість «Душница»; 2014 – премія «Новые горизонты» за повість «Душница»; 2014 – премія «Єврокону-2014» (номінація: Дух вірності. Найкращий автор дитячих і підліткових книжок у жанрах НФ і фентезі).
📋 Повна бібліографія
Українською
Романи та повісті
- «Бісова душа, або Заклятий скарб» (повість, 2001 (журнал «Однокласник»), 2002 (журнал «Вiтчизна»), 2003 (окремою книгою),[2] 2007 (окремою книгою),[3] 2013 (окремою книгою)[4])
- «Правила гри» (роман, 2004 – у 2 тт.)
- «Книгоїд» (у співавторстві з Юрієм Нікітінським) (повість, 2004)
- «Місто Тисячі Дверей» (повість, 2004, 2017)
- «Магус» (роман, 2007)
- «Душниця» (повість, 2014)[5]
- «Порох із драконових кісток» (повість, 2015, 2018)[6][7]
- «Те, що в його крові» (повість, 2016) // збірка «Книжка заборон і таємниць»
- «Дитя песиголовців» (повість, 2018)
Збірки оповідань
- «Дикі володарі» (збірка оповідань, 2005)
- «Зобразіть мені рай» (збірка оповідань, 2009)
- «Відчайдушний боягуз» (збірка, Видавництво Старого Лева, 2018)[8]
Російською
Романи та повісті
- «Отчаяние драконов» (роман, 2000)
- «Охота на героя» (роман, 2000)
- «Правила игры» (роман, 2000)
- «Книгоед» (у співавторстві з Юрієм Нікітінським) (повість для дітей, 2000)
- «Заклятый клад» (повість, 2001 (журнал «Однокласник»), 2006 (книгою))
- «Паломничество жонглёра» (роман, 2005)
- «Немой учитель» (оповідання та повісті, 2006)
- «Ветер не лжёт» (повість, разом із М. Назаренком, 2006) // антологія «Мифотворцы: Портал в Европу»
- «Магус» (роман, 2006)
- «Белая Госпожа» (повість, 2010) // антологія «Герои: Новая реальность»
- «То, что в его крови» (повість, 2011)
- «Душница» (повість, 2013) // збірка оповідань та повістей «Мастер дороги»
- «Мастер дороги» (повість, 2013) // збірка оповідань та повістей «Мастер дороги»
- «Отчего люди» (повість, 2013) // збірка оповідань та повістей «Искушение чародея»
- «Подарок под ёлочку» (повість, 2014) // антологія «Темная сторона города»
- «Комендант мертвой крепости» (роман, 2014)
- «Весёлый, простодушный, бессердечный» (повість, 2014) // антологія «Ведьмачьи легенды»
- «Второе сердце сирены» (повість, 2014) // антологія «Странствие трех царей»
- «Порох из драконьих костей» (роман, 2016)
Збірки оповідань
- «Монетка на удачу» (збірка оповідань, 2002)
Книжка із загалом сумною долею: видавець надто довго примірявся, чи видати, чи ні, — і коли вона зрештою вийшла, прозвучала не настільки потужно, як мала всі шанси прозвучати. Це була перша повість Юри, присвячена окупації Донбасу і тоді ще гібридній війні на Сході.
