Буцень Олег Васильович (1923 — 1966) Народився 4 березня 1923 року в Києві в сім'ї службовця. У 1941 році після закінчення десятирічки поступив у Тбіліське авіаційне училище. Учасник радянсько-німецької війни. Воював на різних фронтах до її кінця, нагороджений медалями. Писав оповідання про дітей і для дітей. Оповідання звучали по радіо. Друкувалися в журналах «Малятко», «Барвінок», у московських альманахах «Звездочка», «Круглый год». Переважна більшість книжок Олега Буценя випущена видавництвом «Веселка». Це зокрема збірки оповідань для малят: «Що розповів калачик» (1959); «З ранку до вечора» (1961); «Так чи не так» (1962, 1979, 1983); «Город узимку» (1963, 1969, 1988); «Не варто ображатись» (1964); «Солодкий дощ» (1965); «Наше відкриття» (1967, 1972, 1977); «Перші канікули» (1973); «Підйомний кран» (1988). Окремі твори друкувалися в щорічниках «Календарик-дошколярик», у збірниках «Перший раз — у перший клас» (1986), «Веселі пригоди» (1985, 1986), «Слово до слова — весела розмова» (1994, 2002). Оповідання видавалися у перекладі на російську мову («Так или не так», 1973). Жив у Києві. Помер 11 жовтня 1966 року.
О
