Народився Микола Якович Нечитайло 12 червня 1937 року в с. Огирівка Великобагачанського району на Полтавщині в селянській родині.
Батько дітей, Яків Олексійович, загинув під час форсування Дніпра 17 жовтня 1943 року. Похований у селі Максимівка Градизького району Полтавської області.
Свою трудову стежину Микола Якович, як і брат Іван та сестра Ольга, почав п’ятнадцятирічним хлопцем з колгоспу «Червоний партизан», після закінчення семирічки у 1953 році. В ньому пройшов неабиякий гарт і випробовування, перші життєві університети, тут прийняли і в партію. Це було дуже престижно і відповідально. Служив в армії із 1957 по 1960 рік, був відмінником бойової і політичної підготовки, зразковим сином для матері. У 1964 році здобув професію бухгалтера-економіста, має вищу освіту з агрономії. Він відомий у нашому районі як лектор. Часто виступав у трудових колективах. Кілька років очолював районне відділення страхової компанії «Оранта». Довгий час Микола Якович очолював Решетилівську територіальну ветеранську організацію.
Крім усного слова, як лектор, Микола Якович досконало володіє і творчим пером. Із автобіографічної книги «Дорога до щастя», що вийшла у світ у 2010 році, ми дізнаємось, що творчо писати він розпочав ще у 1957-му. У 2011 році Микола Якович порадував читачів двома книжечками «Дітям про дітей війни» та «Конячі сльози». В автобіографічних та в окремих художніх матеріалах автор розкриває, хто такі діти війни та які випробування випали на їх дитинство, яку недитячу та непосильну ношу брали вони на себе, аби допомогти матері та замінити батьківське плече.
Джерело: Решетилівська міська бібліотека
