Распопова О.

<!-- Джерело: старий портал КЛЮЧ, рецензія від 2012-05-15 -->

<p>
<span><img alt="Г. Кирпа" class="img_left" src="/Content/UploadedFiles/kyrpa.jpg"/><span><span><span>Письменниця та перекладачка Галина Миколаївна Кирпа народилася 1 січня 1950 р. у с. Любарці Бориспільського району на Київщині.<br/>
У 1976 р. закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.<br/>
Працювала на видавничій (1969–1978) і журналістській (1978–1989) роботі.<br/>
Перекладає з білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов.<br/>
Авторка низки статей про шведських і українських письменників (Сару Лідман, Авґуста Стріндберґа, Віктора Близнеця, Миколу Вінграновського, Ольгу Сенюк, Наталку Поклад, Людмилу Задорожну, Ольгу Мак, Лесю Храпливу та ін.).<br/>
Лауреат премії імені Івана Огієнка (1996), «Світослов» (за «чисте сяйво метафори», м. Коломия, 2005) та премії ім. Максима Рильського в галузі художнього перекладу зі скандинавських мов (2007).<br/>
Авторка <em><strong>поетичних книжок</strong></em>: «День народження грому» (1984), «Цвіт королевий» (1988), «Гостини» (1986), «Ковток тиші» (1999), «Слон мандрує до мами» (2001), «Ну й гарно все придумав Бог» (2003, видання отримало Відзнаку Президента Форуму видавців у Львові); <em><strong>збірок:</strong></em> <em>ліричних новел</em> «Катруся з роду Чимчиків» (1992), «Будинок старий, як світ» (1999), <em>віршів та оповідань</em> «Чарівний вузлик» (2000). <em>книжки вибраного</em> (поезія, проза, переклади) для дітей «Місяць у колисці» (2011) та народознавчої книжки для дітей «Забавлянки мами Мар’янки» (1992, у співавторстві).<br/>
<em><strong>Уклала для шкільництва</strong></em>: <em>читанки</em> «Ластівка», «Біла хата», «Писанка» (1992), «Зелена неділя» (1993), а також «Короткий біографічний довідник» авторів цих читанок (під спільним псевдонімом Оксана Верес – разом із Дмитром Чередниченком); <em>посібник із етики</em> для початкової школи «Андрійкова книжка» (для 1, 2 кл. – 1992; для 3 кл. – 1993; для 4 кл. – 1996; у співавторстві); <em>тритомну читанку-хрестоматію</em> для дошкілля «Український садочок» (спільно з Дмитром Чередниченком); <em>хрестоматію</em> школяра «Про маму» (2001); <em>антологію поезії української діаспори</em> «Листок з вирію» (спільно з Дмитром Чередниченком – 2001, 2002; том поезії української діаспори для дітей «Журавлики»”, 2011), <em>хрестоматії світової літератури</em> для початкової школи «Світ від А до Я» у трьох томах (2007).<br/>
Переклала: <strong><em>із білоруської</em></strong>: Валентин Лукша «Літо цілий рік», вірші та казки (1985); <em><strong>із німецької</strong></em>: Джеймс Крюс, «Флорентіна» (1983, 1991); <em><strong>зі шведської</strong></em>: Ян Екгольм «Людвігові Чотирнадцятому – ура!» (1989, друге видання «Людвіґові Хитрому – ура, ура, ура!», 2009); Єста Кнутсон – вісім повістей про Пелле Безхвостого (2005–2011); Кристіна Фалькенланд «Моя тінь» (2004); Марія Ґріпе «Ельвіс Карлсон» і «Діти склодува» (2006); Ульф Старк «Мій друг Персі, Бофало Біл і я» (2008); Свен Нордквіст «Петсон, Фіндус і намет», «Полювання на Лиса» (2009), «Петсон, Фіндус і торт на іменини», «Як Фіндус загубився», «Петсон, Фіндус і переполох на городі» (2010), Оке Гольмберґ «Туре Свентон, приватний детектив» (2010), Астрід Ліндґрен «Домовичок Нільс Карлсон», «Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці» (2010); <em><strong>із данської</strong></em>: Бенні Андерсен «Пригоди Невсідомика» (2005); Ганс Християн Андерсен «Казки» (2006); Оле Лун Кіркеґор «Отто – носоріг» (2010); Сіссель Бее «Чарівний корінь», «Найкращі друзі», «Сліди на снігу», «Моє чи твоє?», «Солодких снів!», «Свято» (серія «Жили собі тролі» (2011); <em><strong>із норвезької</strong></em>: Кнут Гамсун «Містерії» (2007); Турмуд Гауґен «Цепелін» (2006); Клаус Гаґеруп «Маркус і Діана» та «Маркус і дівчата» (2006); Ева-Марія Люнд «Викрадач ангелів» (2007); Ґру Дале «Хтозна-що, або свято першого зуба» (2007); Ганна Гаґеруп, Клаус Гаґеруп «У страху великі очі» (2009); Пер Петтерсон «Верхи на крадених конях» (2010); Астрід Ліндґрен «Сонячна галявина» (2011), Клаус Гаґеруп «Золота вежа» (2011).<br/>
Також переклала трилогію Сергія Граховського «Зона мовчання» (досі невидана, верстка), а також окремі твори Максима Танка, Володимира Короткевича, Сергія Панізніка, Володимира Някляєва, Казимира Камейші, Миколи Малявки, Ніни Матяш, Сергія Тарасова (з білоруської); Інґер Сандберґ, Ґуннель Лінде, Ульфа Старка, Едіт Седерґран, Бу Сеттерлінда, Бенґта Шердемана, Артура Лундквіста, Юйї і Томаса Віесландерів, Ґуннара Екелефа, Вільгельма Екелунда, Еріка Блумберґа, Вернера Аспенстрема, Гаррі Мартінсона, Ельмера Діктуніуса, Інґрід Шестранд, Сів Відерберґ, Маріанне Сандельс, Яльмара Седерберґа, Астрід Ліндґрен, Пера Родстрема (зі шведської); Лісбет Торп; Йо Тенфюрд, Альфа Прейсена, Арнульфа Еверланна, Гюнвор Гофму (із данської); Крістіни Бусти, Фрідріха Шиллера, Інґеборґ Бахман, Вільгельма Сабо, Моріца Гартмана (з німецької) та ін.</span></span></span></span></p>