Распопова О.

Письменниця та перекладачка Галина Миколаївна Кирпа народилася 1 січня 1950 р. у с. Любарці Бориспільського району на Київщині.
У 1976 р. закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.
Працювала на видавничій (1969–1978) і журналістській (1978–1989) роботі.
Перекладає з білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов.
Авторка низки статей про шведських і українських письменників (Сару Лідман, Авґуста Стріндберґа, Віктора Близнеця, Миколу Вінграновського, Ольгу Сенюк, Наталку Поклад, Людмилу Задорожну, Ольгу Мак, Лесю Храпливу та ін.).
Лауреат премії імені Івана Огієнка (1996), «Світослов» (за «чисте сяйво метафори», м. Коломия, 2005) та премії ім. Максима Рильського в галузі художнього перекладу зі скандинавських мов (2007).
Авторка поетичних книжок: «День народження грому» (1984), «Цвіт королевий» (1988), «Гостини» (1986), «Ковток тиші» (1999), «Слон мандрує до мами» (2001), «Ну й гарно все придумав Бог» (2003, видання отримало Відзнаку Президента Форуму видавців у Львові); збірок: ліричних новел «Катруся з роду Чимчиків» (1992), «Будинок старий, як світ» (1999), віршів та оповідань «Чарівний вузлик» (2000). книжки вибраного (поезія, проза, переклади) для дітей «Місяць у колисці» (2011) та народознавчої книжки для дітей «Забавлянки мами Мар’янки» (1992, у співавторстві).
Уклала для шкільництва: читанки «Ластівка», «Біла хата», «Писанка» (1992), «Зелена неділя» (1993), а також «Короткий біографічний довідник» авторів цих читанок (під спільним псевдонімом Оксана Верес – разом із Дмитром Чередниченком); посібник із етики для початкової школи «Андрійкова книжка» (для 1, 2 кл. – 1992; для 3 кл. – 1993; для 4 кл. – 1996; у співавторстві); тритомну читанку-хрестоматію для дошкілля «Український садочок» (спільно з Дмитром Чередниченком); хрестоматію школяра «Про маму» (2001); антологію поезії української діаспори «Листок з вирію» (спільно з Дмитром Чередниченком – 2001, 2002; том поезії української діаспори для дітей «Журавлики»”, 2011), хрестоматії світової літератури для початкової школи «Світ від А до Я» у трьох томах (2007).
Переклала: із білоруської: Валентин Лукша «Літо цілий рік», вірші та казки (1985); із німецької: Джеймс Крюс, «Флорентіна» (1983, 1991); зі шведської: Ян Екгольм «Людвігові Чотирнадцятому – ура!» (1989, друге видання «Людвіґові Хитрому – ура, ура, ура!», 2009); Єста Кнутсон – вісім повістей про Пелле Безхвостого (2005–2011); Кристіна Фалькенланд «Моя тінь» (2004); Марія Ґріпе «Ельвіс Карлсон» і «Діти склодува» (2006); Ульф Старк «Мій друг Персі, Бофало Біл і я» (2008); Свен Нордквіст «Петсон, Фіндус і намет», «Полювання на Лиса» (2009), «Петсон, Фіндус і торт на іменини», «Як Фіндус загубився», «Петсон, Фіндус і переполох на городі» (2010), Оке Гольмберґ «Туре Свентон, приватний детектив» (2010), Астрід Ліндґрен «Домовичок Нільс Карлсон», «Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці» (2010); із данської: Бенні Андерсен «Пригоди Невсідомика» (2005); Ганс Християн Андерсен «Казки» (2006); Оле Лун Кіркеґор «Отто – носоріг» (2010); Сіссель Бее «Чарівний корінь», «Найкращі друзі», «Сліди на снігу», «Моє чи твоє?», «Солодких снів!», «Свято» (серія «Жили собі тролі» (2011); із норвезької: Кнут Гамсун «Містерії» (2007); Турмуд Гауґен «Цепелін» (2006); Клаус Гаґеруп «Маркус і Діана» та «Маркус і дівчата» (2006); Ева-Марія Люнд «Викрадач ангелів» (2007); Ґру Дале «Хтозна-що, або свято першого зуба» (2007); Ганна Гаґеруп, Клаус Гаґеруп «У страху великі очі» (2009); Пер Петтерсон «Верхи на крадених конях» (2010); Астрід Ліндґрен «Сонячна галявина» (2011), Клаус Гаґеруп «Золота вежа» (2011).
Також переклала трилогію Сергія Граховського «Зона мовчання» (досі невидана, верстка), а також окремі твори Максима Танка, Володимира Короткевича, Сергія Панізніка, Володимира Някляєва, Казимира Камейші, Миколи Малявки, Ніни Матяш, Сергія Тарасова (з білоруської); Інґер Сандберґ, Ґуннель Лінде, Ульфа Старка, Едіт Седерґран, Бу Сеттерлінда, Бенґта Шердемана, Артура Лундквіста, Юйї і Томаса Віесландерів, Ґуннара Екелефа, Вільгельма Екелунда, Еріка Блумберґа, Вернера Аспенстрема, Гаррі Мартінсона, Ельмера Діктуніуса, Інґрід Шестранд, Сів Відерберґ, Маріанне Сандельс, Яльмара Седерберґа, Астрід Ліндґрен, Пера Родстрема (зі шведської); Лісбет Торп; Йо Тенфюрд, Альфа Прейсена, Арнульфа Еверланна, Гюнвор Гофму (із данської); Крістіни Бусти, Фрідріха Шиллера, Інґеборґ Бахман, Вільгельма Сабо, Моріца Гартмана (з німецької) та ін.