DOI https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.2-3/34
Куманська Ю. О. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
У статті доведено, що «Арніка» З. Мензатюк – літературна казка з яскравими рисами фольклорної чарівної казки. Історія лікарської рослини розгортається як варіант казки про живу воду, зреалізованої в мотиві мандрів у пошуках зцілення та в мотиві випробування. Заради високої мети через самопожертву арніка досягає поставлених цілей: знайти живу воду і порятувати маму дівчинки. Зауважено чіткий поділ на позитивних (гриб-боровик, дівчинка-Анничка, беркут, вітер, баба, що пряде) і негативних (блуд, поганки, павутиння, дід із торбою) персонажів. Підкреслено наскрізну роль персоніфікації як засобу виховання поваги до природи. Досліджено роль трикратності як ознаки фольклорно-міфологічного мислення у творі З. Мензатюк, а також поєднання казкового начала (казки про Чугайстра) з міфологічним (образи української та давньогрецької міфології: блуд; білі нитки грибниці боровика нагадують нитку Аріадни; образ баби, яка пряде, асоціативно пов’язаний з образом Пряхи, що пряде нитку Долі) і реальним (топоси полонини Цапул, гори Говерли). Обґрунтовано бачення жанрового різновиду твору З. Мензанюк «Арніка» як казки-легенди. Зауважено фольклорно-етнографічний аспект казки (елементи обрядової драми весілля, примовка). Наголошено на важливій виховній ролі тексту: казкова історія лікарської рослини арніки гірської покликана донести важливе повідомлення для читача про повагу до природи, вона рятує людину. Мета персоніфікованого характеру образів світу природи – показати його живе єство. Таке спілкування засвідчує водночас тісну екологічну взаємодію. Екологічні аспекти в казці З. Мензатюк мають також пізнавальну роль. Зауважено, що в казці «Арніка» простежується ідея світової гармонії: тільки у взаємодії з усім живим та неживим світом природи можна досягнути певної мети. Підкреслено композиційний засіб обрамлення твору як один зі способів актуалізації ідеї про високу та красиву ціль. Досліджено фольклорні й авторські художні тропи, діалектизми, історизм, перифраз. Ключові слова: міждисциплінарні літературно-екологічні зв’язки, література для дітей, літературна казка, мотив мандрів у пошуках зцілення, мотив випробування, фольклорноміфологічне начало, казка-легенда, композиційний засіб обрамлення, екологічний аспект художнього тексту.
