Де варили бринзу чабани

У кошарі біля джерела,

Білі хмари впали на лани -

Білим цвітом гречка зацвіла.

Де іржали коні, квітне мак,

Де вони любились, — покрівець,

Де копитом били, — копитняк,

Де лошата грались, — воронець.

А над водопоєм навкруги,

Де я хмари пас, ганяв м'яча,

Журяться петрові батоги,

Коров'як горить, немов свіча.

Коров'як горить, немов свіча,

По дзвінкій мелодії бджоли,

По квітучих днях і по ночах,

До яких стежки вже заросли.

Синіми очима у луги

Дивляться петрові батоги,

Та куди не глянеш навкруги,-

Височать стоги, стоги, стоги.

Скоро буде в лузі і мій стіг.

Важко про це думати однак,

Бо іще цвіте петрів батіг

І горить свічею коров'як.