КОЛИСАНКА ДЛЯ ВЕДМЕЖАТИ

Підбиває мама листяну перину:

– Укладайся спати, мій маленький сину.

Зажурила осінь золоту діброву.

Вітер нам співає пісню колискову.

Вже поснули бджоли, мушки і жуки.

Сплять сусіди наші – сірі їжаки.

Запашні, малинові хай насняться сни.

Спімо, мій кошлатику, міцно до весни.