У нарисі “Живий герой дітей” відома українська письменниця Оксана Дмитрівна Іваненко розповіла про анкету , що була проведена у 30-ті роки минулого століття серед читачів дитячих бібліотек. На запитання анкети “Ким ти хочеш бути?” один хлопчик відповів: “Миколою Трублаїні”. Чому ж він так відповів? Мабуть, тому, що всі бувають дітьми. А в дитинстві майже всіх часто тягне до пригод та мандрів. Саме на такі сюжети писав свої твори Микола Трублаїні. Він став одним із перших українських письменників пригодницького жанру. Його твори є значним внеском у скарбницю української дитячої літератури. Повісті та оповідання письменника овіяні романтикою і поезією, вірою у перемогу, у досягнення мети. Герої творчого доробку письменника звичайні люди, веселі, віддані своїй справі і рідному народові, сердечні до товаришів, відважні і дужі. Таким був і сам письменник Микола Петрович Трублаїні. Його давній приятель, теж письменник, Ярослав Гримайло охарактеризував Миколу Петровича як людину “... із серцем хлоп’яти, невтомною енергією витівника, чулою душею батька, щирістю відданого друга, проникливим розумом вихователя і спостережливим оком письменника”. Доля відміряла цій людині лише тридцять чотири роки життя.
Народився М.П.Трублаїні (справжнє прізвище Трублаєвський) 25 квітня 1907 року у селі Вільшанка на Поділлі (тепер Крижопільський район Вінницької області). Батько його був лісорубом, а мати вчителькою. У 1915 році Миколу віддали до Немирівської гімназії. Він добре вчився. Але вітер героїки та мандрів не дав йому закінчити навчання. В роки громадянської війни хлопець рушиав на фронт. По дорозі упав з поїзда і зламав ногу. Після одужання організував хату-читальню у селі Черепівка , керував місцевою самодіяльністю. Працював у редакції газети “Червоний край”. 1925 року М.П.Трублаїні за направленням їде вчитися на Всеукраїнські курси журналістики до Харкова. Тоді ж майбутній письменник навчається на фізико-математичному факультеті Харківського інституту народної освіти. Згодом стає кореспондентом газети “Вісті”. У цей період розпочались життєві мандрівки Миколи Петровича, наповнені відвагою, суворими та важкими випробовуваннями, які він витримав з честю та гідністю.
Подорожі надихнули Миколу Петровича на творчість. Він почав писати книжки для дітей. 1931 року вийшла у світ його перша книжка “До Арктики через тропіки”. Незабаром у бібліотеках та книжкових крамницях з’явились книжки Миколи Трублаїні “ Курсом норд-ост”, “Літке” - переможець криги”, “Вовки женуться за оленями”, “Лахтак”. 1941 року виходить остання прижиттєва книжка письменника “Життя за Батьківщину”. А всього за ці десять років було надруковано більше 30 книжок М.Трублаїні. Його творчість – це ціла епоха в літературі для дітей. Майже всі персонажі творів письменника виписані з натури, вони постійно в активному русі. У книжках письменника про Північ правдиво змальовано побут та звичаї корінних північних народів: чукчів, ескімосів, якутів. Багато героїв оповідань та повістей письменника – підлітки. Але у Миколи Петровича є багато оповідань для дошкільників і дітей молодшого шкільного віку. Таких як “Крила рожевої чайки”, “Мандри Закомарика”, “Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку” та ін.
1934 року невгамовний письменник і друг дітей організовує при Харківському Будинку піонерів Клуб юних дослідників Арктики. Члени Клубу налагодили зв’язок із зимівниками полярних станцій. А наступного року вагон з вихованцями Клубу подорожував за Полярне коло. Вагон мав назву "Криголам на колесах“. У ньому було все, що потрібно для дослідника Півночі – від компаса до штурманської рубки. 1936 року письменник організував Клуб юних дослідників підводних глибин. Члени Клубу разом зі своїм капітаном М.П.Трублаїні, подорожували до Криму і Кавказу. В результаті цих подорожей народились повісті “Мандрівники” та “Шхуна “Колумб”.
Свій внесок письменник зробив і у жанр фантастики. Фантастичний роман М.Трублаїні “Глибинний шлях” був надрукований уже після смерті письменника.
В червні 1941 року розпочалась війна з фашистами. 20 вересня письменник пішов на фронт військовим кореспондентом. 3 жовтня він узяв участь у бою – допомагав кулеметнику. Це був його перший і останній бій. Через кілька годин по тому Миколу Петровича було смертельно поранено осколком від бомби. А через днів, 5 жовтня, письменник помер. Похований Микола Петрович Трублаїні недалеко від міста Ровеньки Луганської області.
Твори М.П.Трублаїні популярні і сьогодні, їх будуть читати завжди. Тому що, як сказав письменник М.Ільченко “Микола Трублаїні...нехай його нема, але він є...”.
[Додаткові дані з партнерського проекту]:
:
МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ
(1907-1941)
Микола Трублаїні (Трублаєвський Микола Петрович) (25 квітня 1907 — 5 жовтня 1941) — український письменник.
Народився 25 квітня 1907 року в селі Вільшанка, нині Крижопільского району Вінницької області. У 1915 році пішов до Немирівської гімназії. Ще підлітком, будучи активістом, у рідному селі організовує хату-читальню, керує сільською самодіяльністю, в шістнадцять років завідує сільбудом.
У вінницьких газетах (зокрема "Вісті ВУЦВК") почали з’являтися його дописи і кореспонденції про життя на селі. У 1925 році редакція газети "Червоний шлях" посилає М. Трублаїні на навчання на Всеукраїнські курси журналістики у Харкові. По закінченні курсів він працює в редакції харківської газети "Вісті". Узимку 1927 року Трублаїні як кореспондент "Вістей" вирушає у двомісячну подорож на Далекий Схід.
В 1930 та 1932 роках Трублаїні побував в експедиціях на криголамах в Арктику. Враження від подорожей лягли в основу книг "До Арктики через тропіки", "Людина поспішає на поміч", "Ф.Літке" — переможець криги", першого його великого твору — повісті "Лахтак".
Широко відомі пригодницькі повісті "Мандрівники", "Шхуна "Колумб", науково-фантастичний роман "Глибинний шлях". З перших днів німецько-радянської війни М.Трублаїні — військовий кореспондент фронтової газети "Знамя Родины". Він загинув восени 1941 року у боях під Дніпропетровськом. Ім’ям М.Трублаїні названо українську літературну премію за твори для дітей і юнацтва.
Трублаїні М. Вибрані твори : У 2 т. /Передм. Л.Тендюка – К.: Веселка, 1983.– Т. 1 – 2. – (Бібл. сер.). [ст 84.4 УКР Т 77]
Трублаїні М. Твори : У 4 т. /Упоряд., вступ. ст. і прим. М.Сиротюка. – К : Молодь, 1955– Т. 1-4.[ст 84.4 УКР Т 77]
Трублаїні М. Глибинний шлях: Роман та оповідання /Упоряд. Н.В.Кочиної-Трублаїні; Вступ. сл. С.В.Брюховецького. – К.: Веселка, 1988– 331 с.[ст 84.4 УКР Т 77]
Трублаїні М. Крила рожевої чайки : Оповідання /Худож. В.Чапля. – К.: Веселка, 1982.– 31 с.: ілюстр. [мл 84.4 УКР Т 77]
Трублаїні М. Лахтак : Повість та оповідання /Упоряд.Н.В.Кочиної-Трублаїні; Передм. В.С.Брюховецького. – К. :Веселка, 1987.– 329 с. [ст 84.4 УКР Т 77]
Трублаїні М. Мандрівники : Повість – К.: Дитвидав , 1957.– 206 с. [ст 84.4УКР Т 77]
Трублаїні М. Оповідання про далеку Північ /Передм, Т.Масенка. – К.:Дитвидав УРСР, 1959.- 208 с. [мл 84.4 УКР Т 77]
Трублаїні М. Шхуна “Колумб” : Повісті, оповідання /Худож. Е.В.Попов. – К.: Рад. шк., 1989. - 600 с. [ст 84.4УКР Т77]
Гримайло Я. Добропроходець : Повість – К. : Рад. письменник, 1978– 198 с. [ст 84.4 УКР Г 84]
Скомаровський В. Вітер мандрів : Поема – К : Веселка, 1984– 23 с. [мл 84. 4УКР С 44]
Варзацька Л. Романтика творення // Укр. мова і л-ра в шк. – 1977.– N 17 – С.13
Голубков М. Он воспитывал победителей //. Дет. лит. – 1984 N 8- С. 37 – 39
Денисенко А. Дитячий капітан // Укр. мова і л-ра в шк. – 1987. – N 4– C. 68-71
Дергаль Л. “Свій обов’язок пам’ятаю”: Особливості композиції повісті М.Трублаїні “Шхуна “Колумб” // Укр. мова і л-ра в шк. – 1987. - N12.– С. 66-69
З відрядження не повернувся // Укр. іст. календар’ 96: Наук- попул та літ. альманах. – К. 1995- С. 292-293.[ст 63.9 (4 УКР) У 45]
Іваненко О7 Живий герой дітей // Іваненко О. Завжди в житті. – К. : Рад. письменник, 1985.– С. 261-266 [ст 83.3 (УКР) І-18]
Капітан дитячої літератури: До 95-річчя від дня народження М.П.Трублаїні (1907 –1941) // Календар знам. і пам’ят. дат. 2002. 2 кв.. – К., 2002– С. 45-49
Костецький А. “У дорозі молодий і вічний... // Почат. шк. – 2001.– N 11.-С.62-63
Кочина-Трублаини Н. Писатель-патриот // Дет. лит. – 1974. – 8.- С. 27-31Кочина-Трублаини Н. Писатель-патриот // Дет. лит. – 1974. – 8.- С. 27-31
Пархоменко М. Творчество Николая Трублаини // Вопросы детской литературы. 1956 год – М. :Дет. лит., 1957.– С.234 – 276.[В 83.98 В 74]
Сингаївський М. Зачаровиний життям // Трублаїні М. Шхуна “Колумб” : Повість – К.: Молодь, 1988.- С. 395-398.- (Б-ка піонера).[ст 84.4 УКР Т 77]
Томенко М. Вітри юнацьких весен // Піонерія – 1985 – N 4- С.24-30
Ярмыш Ю. Николай Трублаини : (1907 – 1941) // Детская литература Украины : Очерки. – М., 1982- С. 56 –63. [в 83.8 (4УКР) Я 77]
Василенко А.
Трублаїні М. Пустуни на пароплаві: Оповідання.– К.: Веселка, 1984.– 16 с.: ілюстр.– (Перші кн. дит. садка). [Д Т 77]
Волков М.
Трублаїні М. Шхуна “Колумб”: Повість. – О. : Маяк, 1974. – 348 с.: ілюстр. – (Морська б-ка. Кн.4) [ст 84.4УКР Т 77]
Гармидер Г.
Трублаїні М. Шхуна “Колумб”; “Лахтак” : Повісті. – О.: Маяк, 1977. – 556 с.: ілюстр.– (Шк. б-ка). [ст 84.4 УКР Т 77]
Глухов М.
Трублаїні М. Північ і Південь: Оповідання.– Дитвидав УРСР, 1938.– 56 с.: ілюстр. – (Шк. б-ка). [мл 84 .4УКР Т 77]
Гончаренко В.
Трублаїні М. Шхуна “Колумб”: Повість.– К.: Молодь, 1988.– 399 с.: ілюстр. – (Б-ка піонера). [ст 84.4 УКР Т 77]
Григор’єв В.
Трублаїні М. Мандри Закомарика: Казка.– К.: Веселка, 1967.– 36 с.: ілюстр. [Д Т 77]
Дев’янін А.
Трублаїні М. Володька рибалка. – К.: Дитвидав УРСР, 1959.– 23 с.: ілюстр. [Д Т 77]
Капустіна Т.
Трублаїні М. Волохан: Оповідання.– К.: Веселка, 1986.– 24 с.: ілюстр.– (Для першокласника). [Д Т 77]
Кошеля О.
Трублаїні М. Глибинний шлях: Роман та оповідання.– К.: Веселка, 1988.– 331 с.: ілюстр. [ст 84.4 УКР Т 77]
Кузнецов Є.
Трублаїні М. Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку : Казка.– К.: Веселка, 1980.– 14 с.: ілюстр. [Д Т 77]
Трублаїні М. Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку : Казка.– 2-ге вид.– К.:Веселка; Т.: “Навч. кн.– Богдан”, 2002.– 14 с.: ілюстр. [Д Т 77]
Литвинов Ф.
Трублаїні М. “Лахтак”/ Пер. с укр. И. Щербины.– Симферополь, 1957.– 204 с: ил. [ст 84. 4УКР Т 77]
Лурье А.
Трублаїні М. Шхуна “Колумб” / Авторизов. пер. с укр. В.Россельса.– М.; Л.: Детиздат РСФСР, 1951.– 448 с.: ил.– (Б-ка приключений). [ст 84.4 УКР Т 77]
Мартинець О.
Трублаїні М. Малий посланець: Оповідання.– К.: Веселка, 1976.– 20 с.: ілюстр.– (Для першокласника). [мл 84.4 УКР Т 77]
Полякова К.
Трублаїні М. Мандри Закомарика: Казка.– К.: Веселка, 1967.– 36 с.: ілюстр. [Д Т 77]
Попов Е.
Трублаїні М. Шхуна “Колумб”: Повісті, оповідання.– К.: Рад. шк., 1989.– 560 с.: ілюстр. [ст 84.4 УКР Т 77]
Рачов Є.
Трублаїні М. Північ і Південь: Оповідання.– К.: Дитвидав УРСР, 1938.– 56 с.: ілюстр.– (Шк. б-ка). [мл 84 .4УКР Т 77]
Савадов В.
Трублаїні М. Вибрані твори. В 2 т. Т.1. Шхуна “Колумб”: Повість.– К.: Веселка, 1983.– 496 с.: ілюстр.– (Бібл. сер.). [ст 844УКР Т 77]
Савін В.
Трублаїні М. Глибинний шлях: Наук.-фантаст. Роман.– К.: Молодь, 1956.– 339 с.– ілюстр.– (Б-ка пригод та фантастики) [ст 84.4УКР Т 77]
Трублаїні М. Твори: В 4 т. Т.1.– К.: Молодь, 1955.– 511 с.: ілюстр. [ст 84.4УКР Т 77]
Трублаїні М. Твори: В 4 т. Т.2.– К.: Молодь, 1955.–515 с.: ілюстр. [ст 84.4 УКР Т 77]
Трублаїні М. Твори: В 4 т. Т.3.– К.: Молодь, 1955.– 577.: ілюстр. [ст 84.4 УКР Т 77]
Трублаїні М. Твори: В 2 т. Т.2. “Лахтак”: Повість; Оповідання про далеку Північ.– К.: Веселка, 1983.– 506 с.: ілюстр.– (Бібл. сер.) [ст 84.4УКР Т 77]
Трублаїні М. Вибрані твори: В 2 т. Т.1. Шхуна “Колумб”: Повість.– К.: Веселка, 1983.— 496 с.: ілюстр.– (Бібл. сер.)[ст 84.4 УКР Т 77]
Чапля В.
Трублаїні М. Крила рожевої чайки: Оповідання.— К.: Веселка, 1982.– 31 с.: ілюстр. [мл 84.4 УКР Т 77]
Штаєрман М.
Трублаїні М. Північ і Південь: Оповідання.– К.: Дитвидав УРСР, 1938.– 56 с.: ілюстр.– (Шк. б-ка) [мл 84.4 УКР Т 77]
[Микола Трублаїні] // Трублаїні М. Глибинний шлях .– К., 1988. – На фронтиспісі
[Микола Трублаїні] // Крила рожевої чайки . – К., 1972. – На фронтиспісі
[Микола Трублаїні] // “Лахтак”; Оповідання про далеку Північ. – К.,1983. –На фронтиспісі
[Микола Трублаїні] // Трублаїні М. “Лахтак”; Повість та оповідання. –К., 1987. – На фронтиспісі
[Микола Трублаїні] // Трублаїні М. Твори: В 4 т. Т.1. – К., 1965. – На фронтиспісі]
[Микола Трублаїні] // Трублаїні М. Шхуна “Колумб”. – Донецьк, 1990. – На фронтиспісі