Духовна азбука для дитини і всієї родини / худож. Л. Андрощук. – К. : Лелека, 2011. – 80 с. : іл. – (Перші кроки). [Для молодшого шкільного віку]
Для дітей
Ця книжечка для тих із Вас, хто щиро почувається православним християнином, а не просто вирішив дізнатися про основи віри чи вивчає у школі курс християнської етики. До цієї вишукано оформленої симпатичної книжечки увійшли віршики про святі для людини віруючої речі, свята і почуття. Ось як щиро й водночас піднесено пишеться про натільний хрестик:
«Хрест святий в усіх ділах
Захищає нас від зла.
Кожен має пам’ятати –
Був Господь на нім розп’ятий.
Хрест натільний також маю
І ніколи не знімаю.
Ми від хрещення утрьох:
Хрестик, я — і з нами Бог» («Хрестик», с. 68).
Також у цій абетці чимало інших відомостей — про святі місця, ікони, святих тощо. Викладені вони у формі невеликих оповідань і проілюстровані яскравими світлинами та репродукціями.
А ще книжечка містить різноманітні духовні та етичні настанови. У веселих і ніжних віршиках, проілюстрованих яскравими малюнками Любові Андрощук, йдеться про життєві ситуації, в котрі щодня потрапляє кожен. Але автори вчать, як їх слід вирішувати саме по-християнські. Також вони зрозуміло й цікаво пояснюють суть основних людських чеснот:
«Щедре сонце — тепле, ясне.
Щедра осінь родить рясно.
Щедра ласка у матусі.
Щедрістю і я ділюся —
Добрим ділом, словом щирим,
Радістю, любов’ю, миром» («Щедрість», с. 76).
Сподіваюся, що ця абетка не лише порадує маленьких християн і їхні родини, а й стане першим кроком до відкриття Божих Істин для котрогось із вас.
Наталя Марченко
Це видання — перша спроба видавництва «Лелека» у художньо-поетичній формі розказати дітям про духовний світ, православні свята та святу Православну Церкву. Книга рекомендована до вжитку рецензійною комісією Української Православної Церкви як своєрідний родинний навчальний посібник, що має допомогти зробити перші кроки до Божої Істини. Крім віршів Тамари Шевченко, Марії Пономаренко та Генадія Тюніна і малюнків Любові Андрощук, видання містить відомості з «Закону Божого» (Свято-Успенська Почаївська лавра, 2008) й «Азбуковника» (Рівненська єпархія, 2009), а також святі зображення (ікони) та цитати зі Святого Письма. Відтак, читачів просять із повагою ставитися до книжки.
Відкриває видання звернення Ігумена Варфоломія, який наголошує на теологічній суті даної абетки, її скерованості саме на християнську православну родину. Далі інформація згрупована за абетковим принципом, і здебільшого поєднує в собі художню та пізнавальну частину, відповідно розміщені на різних сторінках книжкового розвороту.
Вірші в абетці не мають конкретного зазначення авторства, вирізняються дидактичністю та, почасти, художньою примітивністю. Це швидше заримовані настанови, ніж поетичні тексти:
«Із дзвіниці ллється дзвін —
Благовістом зветься він.
Гучніше, дзвоне, не стихай.
До церкви віруючих скликай.
Добра вість для всіх людей,
Що храм відкрито й служба йде» (с. 6).
Хоча окремі з поезій, попри формальну простоту, таки тішать серце щирою внутрішньою настановою на добро, справді дитинною тягою до ще не осягнутої краси:
«Бути слухняним нелегко,
Бути слухняним непросто,
Але синіє озерце,
Щиро всміхається сонце.
Квіти буяють весною,
Дощик розплачеться вчасно.
Ми ростемо із тобою,
Все, що навколо, — прекрасне!
Все, що навколо, покірно
Слухає Божі закони.
Будьмо слухняними Богу,
Тату, матусі та школі» (с. 15)
Є в книжці також симпатичні сюжетні віршики з життя дітей («Доброта», «Егоїст», «В Олі рот не замовкає…», «Терпіння»), віршовані молитви («Вечірня молитва», «Радуйся, всяка травино,…») та справді поетичні напучування для малечі («Хрестик», «Щедрість»). Але більшість віршів, все ж, – римовані переповідки житій святих (Серафим Саровський», «Царствені страстотерпці», «Чудотворець Миколай», «Ярослава на Русі…») тлумачення окремих християнських свят («Вербна неділя», «Великдень», «Різдво», «Спас», «Трійця») і понять (Ангел Господній», «Євангеліє», «Житія святих», «Їжа», «Дух Святий на душу сходить…», «Чудотворні ікони», «Шестикрилі серафими», «Юродиві») та етичні настанови («Жадібність», «Жалість», «Люби всім серцем ближнього свого,..», «Мама»).
Прозові тексти містять як популярні розповіді про певні православні святині, поняття та традиції (ангели, Божий світ, пасхальне богослужіння, Благодатний вогонь, гріх, заповіді, церковнослов’янська мова, ікони, Псалтир тощо), так і адаптовані для дитячого сприйняття перекази біблійних історій та сюжетів про святих («Георгій Побідоносець», Архістратиг Михаїл», «Чудо в Хонех», «Давид і Голіаф», «Хрещення Іісуса Христа», «Хрещення Русі», «Димитрій Донський», «Святий благовірний князь Олександр Невський», «Святий преподобний Серафим Саровський», «Ольга — свята рівноапостольна княгиня», «Царствені страстотерпці»). На жаль, ці розповіді дуже нерівноцінні за художньою якістю переказу та нерівномірні за обсягом. Скажімо, розповіді про Георгія-Змієборця чи Д. Донського тяжіють до оповідання, а про тих же Серафима Саровського чи княгиню Ольгу вміщуються в кількох абзацах тощо.
Окремо слід спинитися на художньому оформленні книжки, яке рівноцінно з текстом виконує не лише естетичну, а й просвітницьку функцію. Милує око традиційне для богослужебних видань строге співзвуччя багряно-золото-брунатних тонів основного тла, ефект «зістарених» сторінок, заголовні буквиці та посторінкові рослинні орнаменти. У гарній якості подані репродукції цілої низки відомих ікон та світлини Святих місць. Малюнки Любові Андрощук також тяжіють до певної символічної статичності та прагнуть іконописної соковитості й ясності барв.
Гадаю, книжка не лише добре прислужиться оцерковленим православним родинам, а й стане у нагоді всім, хто лише прагне знайти себе у Бозі чи став на шлях долучення до Його Святої Церкви.
Наталя Марченко
