DOI: https://doi.org/10.32782/bsps-2024.5.7
Ключові слова: література для дітей і юнацтва, авторська казка, екологічна компетентність, екологічна проблематика, тема, типологія й функції художнього твору
Анотація
У статті розглянуто динаміку екологічної проблематики в українській авторській казці новітнього періоду. Наголошено на актуальності питання, що пов’язано із сучасною екологiчною ситуацією у світі, важливістю формування екологічної компетентності дитини шляхом розвитку ціннісних орієнтацій і природоохоронної практики. Схарактеризовано новітні літературознавчі студії з означеного питання, шлях входження екологічної проблематики в українську літературу для юного читача. Відзначено, що в авторській казці вона здебільшого реалізована в межах групи казок на природознавчу тему. Її витоки – казкові твори І. Франка, Б. Грінченка, М. Коцюбинського. Виявлено, що казки ХХ ст. (О. Іваненко, В. Сухомлинський, О. Зима, О. Буцень, Д. Чередниченко, В. Нестайко) сприяють пізнанню дітьми закономірностей розвитку природи, стимулюють до самостійних спостережень за її подіями й фактами; у них виразно проступає пропедевтично-дидактичний аспект. Звернено увагу на те, що в українській авторській казці ХХІ ст. послаблений дидактизм і моралізаторство, а засоби казкової поетики підпорядковані формуванню екологічного світогляду, розвитку базових екологічних знань юних читачів. З метою ілюстрації типологічних особливостей і функцій казкового тексту проаналізовано твори Валерія Шевчука, Катерини Міхаліциної, Юлії Смаль, Івана Андрусяка, Катерини Єгорушкіної, Ольги Купріян. Виявлено, що функційні можливості авторської казки розширюються з огляду на її жанрові різновиди. У них представлено пізнавально-розвивальну (засвоєння знань про природу, взаємодію людини і природи), ілюстративно-естетичну (зображення природних явищ, краси флори й фауни), розважальну (захопливі пригоди казкових персонажів), комунікативну (ініціювання діалогу щодо проблем погіршення стану навколишнього середовища, усвідомлення власної причетності до екологічних проблем), виховну (формування й розвиток шанобливого ставлення до природи, навичок екологічно доцільної поведінки) функції.
