Іван Михайлович Андрусяк — поет, прозаїк, літературний критик, перекладач. Народився 28 грудня 1968 р. у с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області.
Освіта. Закінчив філологічний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені В. С. Стефаника, Українську академію державного управління при Президентові України та Університет Північного Лондона (The University of North London).
Літературний дебют і об'єднання. Увійшов у літературу на початку 1990-х рр. як учасник літературного угруповання «Нова дегенерація», до якого також входили Степан Процюк та Іван Ципердюк. З 1993 р. — член Національної спілки письменників України; також член АУП та Українського ПЕН.
Редакторська робота. З 2007 по квітень 2014 р. — літературний редактор видавництва «Грані-Т». З травня 2014 р. — головний редактор видавництва «Фонтан казок». З червня 2020 р. — керівник Дитячої редакції видавництва «Наш Формат». Від січня 2023 р. — керівник редакції художньої літератури для дітей видавництва «Навчальна книга — Богдан».
Громадська позиція. У червні 2018 р. підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.
Дитяча література. Із 2005 р. звертається до дитячої літератури — в часописах, альманахах і антологіях друкуються вірші, що згодом увійшли до книжки «М'яке і пухнасте» (2010). Дітям молодшого і середнього шкільного віку адресовані пригодницькі повісті «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому» та «Кабан дикий — хвіст великий». До старших школярів звернена книжка біографічних оповідань про Дмитра Туптала, Григорія Квітку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича й Олексу Довбуша. Сам письменник «головним» своїм дитячим твором вважає невеличку повість «Дядько Барбатко сміється».
Книжки для дітей (хронологічно).
- 2007 — «Стефа і її Чакалка» (дівчача повістина), К.
- 2008 — «Зайчикова книжечка» (віршовані казки), К.
- 2008 — «Звіряча абетка», К.
- 2008 — «Дядько Барбатко сміється» // «Три дні казки» (спільно з В. Запорожець, М. Гриценко), К.
- 2008 — «Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (св. Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича, Олексу Довбуша», К., серія «Життя видатних дітей»
- 2009 — «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому», Л.
- листопад 2009 – лютий 2010 — «Кабан дикий — хвіст великий» (журнал «Барвінок»); 2010 — окреме видання «Кабан дикий — хвіст великий. Друга історія Стефи і Чакалки»
- 2010 — «Хто боїться Зайчиків» (повість-гра), К.
- 2010 — «М'яке і пухнасте» (вірші), К.
- 2012 — «Вісім днів із життя Бурундука»
- 2013 — «Пінгвінік»
- 2014 — «Сонячні дні домовичка Мелетія»; «Чупакабра та інші зайчики. Усе солодший сад»; «Зайчикове Різдво»
- 2015 — «Третій сніг»; «Закоханий Бурундук та інші розбишацькі історії»
- 2017 — «28 днів із життя Бурундука»
- 2019 — серія «Що коїться навколо?»
- 2020 — «Сірка на порох»; «Морськосвинський детектив»; «Нечиста сила та інші капосні історії»
- рік не вказано — збірка «Лякація»
Відзнаки. Перша премія конкурсу видавництва «Смолоскип» (1995); літературна премія «Благовіст» (1996); премія ім. Бориса Нечерди (2002); премія журналу «Кур'єр Кривбасу» (2007); перша премія конкурсу творів для дітей «Золотий Лелека» (2008); міжнародна премія «Corona Carpatica» (2010); Корнійчуковська премія 2016 р. — перша премія в номінації «Поезія для дітей» за збірку «Лякація»; за цю ж збірку — відзнака «Дитячий поет року» від порталу «БараБука» та премія «ЛітАкцент року»; премія імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2019); премія імені Лесі Українки за книжки «Зайчикова книжечка» і «Третій сніг» (2019). Повість «Вісім днів із життя Бурундука» увійшла до щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони 2013» (White Ravens 2013).
