Одним із найбільших викликів є необхідність втриматись та розширитись на ринку пропозицій та розваг для зростаючих.

Дуже шкодить нашій дитячій літературі групівщина та упередженість, яку спостерігаю останніми роками. Клановість призводить до того, що чимало добрих книжок залишаються непоміченими, непрочитаними, неосмисленими, а натомість посередні твори можуть очолювати різноманітні рейтинги, складені «своїми» ж експертами. У перспективі це нічого не дасть. Погане і недосконале все-одно не матиме тривалого життя, а якісний твір рано чи пізно вирине нагору, бо доброго завжди мало.

Набільший виклик — це панування перекладної літератури над українською на ринку дитліту. Видавці явно спокушаються відомими у світі іменами, назвами, екранізаціями, натомість шанси для українських авторів скорочують.

В наш час читання має дуже складного конкурента: відеоконтент. Короткі яскраві ролики швидко привертають увагу, не потребують особливих знань для пошуку та сприймання цієї інформації, вони продукуються так швидко, що їхня кількість фактично незчисленна і їх не можна додивитися до кінця.

Виклики сьогодення для видавництв і типографій бачу в тому, що нове покоління українців все більше використовує комп'ютерні технології, як для розвитку дітей так і для пошуку інформації. Звичайно паперова книга не зникне і буде потрібна як і театр, кіно, чи скажімо музей. Разом з тим нові технології дають можливість сучасну книжку зробити витвором мистецтва і це ми бачимо на прикладі А-Ба-Би-Га-Ла-Ма-Ги , Старого Лева та ін. Такі книги ніколи не втратять своєї актуальності і будуть передаватися наступним поколінням

Загальна складна соціально-економічна й політична ситуація в Україні; відсутність активної промоції читання з боку держави, суттєвої підтримки видавничої галузі; вкрай слабке просування творчості українських авторів на світовій арені.

Непродумана політика у частині децентралізації сфери культури — закриття бібліотек. Відсутність державної програми підтримки книгарень і системної підтримки вітчизняних авторів.

Друкувати поменше книг-перекладів іноземних авторів, а більше — сучасних українських.

Творити так, ніби вже є державна підтримка на рівні просування українських авторів на світовий ринок. Творити так, ніби вже є популярними теми письменників та книжок в медіапросторі.

Відбувається помітний занепад книговидання в Україні за останні два роки. Турбує незадовільний стан бібліотечної справи. Для письменників лишається викликом створення книг для підлітків — читабельних, сучасних, притягальних.

Наповнити літературу духовними смислами, стимулювати дітей до розвитку, демократії, толерантності. Потрібен герой, за яким підуть юні читачі.

Потрібно відновити концепт «Книга — найкращий дарунок» та популяризувати його там, де книга маловідома. Потрібна державна підтримка українського книговидання саме для дітей.

Проблема розвитку дитячого читання і популяризації читацької культури; відсутність державних і освітніх програм, спрямованих на розвиток читацької грамотності школярів, підтримку бібліотек.

Фахове об'єктивне рецензування дитячих творів; незалежна експертна оцінка книг щодо рейтингової оцінки і преміювання; конкурентоспроможність української дитячої літератури у світі.

Надмірне захоплення дітей цифровими технологіями і як наслідок розвиток цифрового недоумства. Глобалізація шкільної освіти загрожує формуванню української ідентичності школяра.

На нашому ринку відсутні літагенти: письменник має бути сам собі літагентом, юристом, піарником. Договори з авторами підписуються, коли книжка вже вийшла друком, гонорари мізерні.

Нечитання переважної більшості батьків і дітей. Книжка перестала бути цінністю, а важливість праці письменника — зрозумілою загалові.

Найбільший виклик — втриматися на плаву у фінансовому плані, не вигоріти, не зневіритися. Потрібні вищі гонорари, більше можливостей фахової підготовки для письменників.

Переборювати упередження до сучасної української літератури. Знаходити шлях до читача, не протиставляючи книги та інтернет, але використовуючи нові можливості на користь.

Домінування розважальності — прагнення авторів сподобатися малому читачеві будь-якою ціною, коли твір «солодкий», а користі для розвитку не дає. Певне ігнорування патріотичної літератури в постколоніальній, воюючій країні.

Нерозуміння владою важливості книжки для дітей, відсутність фінансових пільг для дитячої літератури. Падіння читацького інтересу, зниження культури сімейного читання.

Головний виклик — зниження рівня української книги через брак заохочення. Слабкість промоції літератури, відсутність фахової літературної критики.

Промоція сучасної дитячої і підліткової літератури досі лишається найбільшим викликом. Спитайте, кого з сучасних письменників знають діти та їхні батьки. Отож!

У нашій країні професії «дитячий письменник» немає. Нема соціальної захищеності письменника. Дитяча література — доля ентузіастів.

Якість друкованої продукції, за винятком відомих видавництв, недостатня. Твори зарубіжних письменників часто перекладені з російського варіанту або переклад низької якості.

Найбільша проблема — донесення книги до споживача. Катастрофічно мала кількість книгарень по країні, невиправдано мізерна підтримка бібліотечних фондів і самих бібліотек.

Донесення книги до споживача — і юного читача, і дорослого поруч. Катастрофічно мала кількість книгарень по країні та мізерна підтримка бібліотек.

З'являється багато книжок невисокої художньої вартості, з граматичними огріхами та неякісним оформленням. Автори заходять на «мінні території», які наша мораль не завжди готова приймати.

Найбільші виклики — цифрові технології та світова пандемія. Пандемія виступає фактором ще більшого посилення позицій цифрових технологій. Непродумана політика держави поглиблює кризу.

Продавці книг вимирають, як динозаври. Книжки продавати нікому. Книги перекочували в магазини типу FMCG — видавати Твори небезпечно.

Відсутність інтересу до читання у дітей і об'єктивної промоції дитячих книжок. Химерне поповнення фондів бібліотек якісною літературою. Сумнівні теми в дитячій літературі та їх активне просування.

Вихід за класичні рамки, небанальні персонажі, менше дидактики, більше розваг. Книжка як пригода, як феєрверк емоцій — яку хочеться перечитувати.

Найбільший виклик — витримати чергову економічну кризу і довести свою конкурентну здатність на українському ринку. Якщо переживемо це — переживемо все.

Вітчизняні автори все ще не здатні витримати конкуренції зі світовими. Брак фахових редакторів у дитліті, які могли б гарні ідеї авторів доводити до досконалості.

Фактично зменшується сумарний потенціал читання в Україні. Більшими темпами девальвується жанр поезії. Сучасна практика оцінювання заганяє поезію до ніші молодшого шкільного віку.

Діти дедалі менше читають, віддають перевагу відеоіграм, фільмам, мультфільмам, соціальним мережам. Книжка вже не є для них ані джерелом знань, ані розвагою.

Дитяча література і досі має для суспільства вторинне значення. А має бути на першому місці. Які смисли закладаємо сьогодні — такий результат отримаємо завтра.

Найбільший виклик — протистояти індустрії мультиплікації. Книга має бути надзвичайно цікавою і захопливою — такою, щоб її не хотілося випускати з рук.

Не втратити напрацьованих позицій, розвивати конкурентоспроможність видань, підтримка авторів і кращі умови оплати праці. Потрібно більше медіаресурсів для популяризації читання.

Розвиток сучасної української літератури, особливо за кордоном, тобто можливість бути почутим в інших країнах світу, допомога сучасним авторам, мотивація та заохочування до читання, мотивація авторів – наприклад, у підніманні тем, які важливі саме сучасним дітям та підліткам.

Література для дітей та юнацтва, на нашу думку, нині знаходиться в своєму розквіті. Щороку на літературній карті з’являються нові імена дитячих письменників, розширюється тематичний і стилістичний діапазон їхніх творів. Водночас у добу інформаційного суспільства очевидним є явище зниження в дітей інтересу до читання книг.