Дідусі й бабусі люблять оповідати всіма знану казку про
нещасну принцесу, яка заблукала в негоду і попросилася на ночівлю до
незнайомих людей. А ті, щоб перевірити її походження з високого роду,
підклали під десяток сінників маленьку горошинку. Уранці приблуда
поскаржилася, що цілу ніч їй щось муляло в боки...
Так от, маленька Горошинка під десятьма сінниками також була принцесою з
пишного зеленого роду царя Гороха. Вона зростала разом із своїми сестрами у
вузенькому стручку а той одного дня пожовтів і луснув. Горошинки розкотилися хто куди.
Одну ковтнула біла пані Гуска: вона забрела в город, бо ховалася від Ґаздині, яка намітила
її запекти в печі на свої іменини. Друга принишкла під буряковою гичкою
та так і зморхла від ранкової роси, пекучого проміння й шелестючого подиху вітру. Третя
викотилася на стежку, де її знайшла маленька синьоока Дівчинка. А про решту горошинок нічого сказати — ніхто їх більше не бачив.
Ту третю Горошинку Дівчинка поклала собі в кишеньку та й забула. А коли лягала в ліжечко й скидала сукенку Горошинка впала на підлогу під вовняні капці. Там було
темно й тепло. І вона заснула. Уранці Дівчинка взула капці і побігла вмивати личко. Спросоння Горошинка покотилася вслід аж до лазнички. Та її перепинив поріг, і вона
притулилася одним боком до нього.
© Видавництво "Світ Дитини", 2013
© Оксана Думанська, текст, 2013
© Мар`яна Петрів, ілюстрації, 2013
