ДИВНИЙ ЗВІР

У хаті в нас

з недавніх пір

завівся дуже дивний звір.

Живе собі

і геть не йде.

Зовуть його -

Не-Знаю-Де.

Учора, тільки я заснув,-

мої штанці він проковтнув!

Та що там ті одні штанці!

А кольорові олівці?

А мій новесенький блокнот?

А синій зошит мій для нот?

Хустинок - п'ять,

шкарпеток - шість!

Він і мене вже скоро з'їсть!

Цукерки я йому носив!

-Облиш мене! - його просив.

Усе дарма! ^

Усе дарма!

Прокинусь –

Знов чогось нема!

-Ні, з мене досить! –

я сказав

і за речами

стежить став.

В шухляду

клав я олівці

і вішав на стілець

штанці.

Безладдя

звів я нанівець -

і звірові настав кінець!