КЛЕНИ

Вітер обтрушував листя багряне,

Клени стояли в журбі і тривозі:

Як же їм бути, як холод настане?

Хто їх зігріє тоді на морозі?

Грізно і довго шуміла діброва,

Клени тремтіли, ждучи завірюхи.

А серед ночі зима сивоброва

Їх одягнула у теплі кожухи.

ЩИГЛИК

Підборами порипує

Мороз-вусач,

А щиглику під липою

Хоч сядь та й плач.

Він мав зерняток з осені

Не жменьку — міх,

А віхоли морозяні

Сховали їх.

Вітрисько запорошує

Гілки ялиць.

А Гриць пташок запрошує

До годівниць.

Ген-ген вони розвішані

Між віт вгорі

На дубі, на горішині,

На яворі.

Засніжено, занесено

Зимовий гай,

А щиглику так весело,

Що хоч співай.

КОЗУБОК-КОЛОБОК

Красень Червень через ліс

По вузькій стежинці

В козубку суниці ніс

Липню на гостинці.

З лісу вийшов на горбок,

На пеньку вмостився,

А кругленький козубок,

Мов бабусин колобок,

Стриб і покотився.

Покотивсь, помчав з гори

По крутому схилу

Повз високі явори,

Повз вербу похилу.

Покотився через луг

Аж до оболоні,

Розсіваючи навкруг.

Ягоди червоні.