Результати по тегу: навколо книг та читання

Знайдено 25 результат(ів)

Публікації (25)

02.05.2025

Моя Поворотна Людина

Є люди, перед якими ми в боргу. Цей борг ще зазвичай називають неоплатним. Це безсумнівно наші батьки: вони дали нам життя і підняли нас. Ще це наші Вчителі. Вчителі не формальні, а ті, яким ми зобов'язані тим, що стали тим, чим стали. Моєї Поворотної Людини не стало у 2021 року. З 2022 року я плекав план саме такого вечора спогадів. Реалізувати цей план вдалося тільки у квітні 2025 року. Звіт про зустріч я написав на блозі УЧЗ, який я веду через свої професійні обов'язки. Текст цього звіту я викладаю нижче. А після цього я розповім про те, що було не зовсім коректно згадувати в бібліотечному блозі. Спогади про Поворотну Людину Письменники бувають різними — сучасними, популярними; є письменники-класики і є письменники, книги яких вчать у школі. У квітні народився один чудовий дитячий письменник. Усе що написано вище — повною мірою стосується його. Одесит, хоча й народився не в Одесі. Його…

Музичко Людмила

14.06.2021

Бібліокафе "ХЛАМ" у дитячій бібліотеці

Одеса має яскраву літературну спадщину, притаманний лише їй присмак вишуканого гумору, зітканий з багатоголосого говору містян. Тому і оселився тут літературний пегас, який живе донині. Формування традицій, певно, почалося з самого заснування міста, а у 20 роках ХХ століття Одеса стала важливим культурним осередком. В нашому місті діяли різноманітні культурні товариства, об'єднання та літературні кафе. Одне з таких кафе носило назву "ХЛАМ", що має наступне тлумачення: Художники, Літератори, Артисти, Музиканти. Їх відвідували представники творчої інтелігенції, письменники та поети, які увіковічнили ім'я Одеси — І. Бабель, Є. Багрицький, Ю. Олеша, В. Катаєв. Під час одного зі своїх приїздів до Одеси, свої вірші читав там Володимир Маяковський. До речі, сьогодні на вулиці Ланжеронівській, між Оперним театром та Літературним музеєм, створили “Алею Слави”, де увіковічнили імена культурних діячів Одеси, серед них є і письменники. Співробітники Центральної дитячої бібліотеки КУ “ЦМБС для дітей” міста Одеси, що знаходиться за адресою Французький бульвар, 11-А, вирішили відродити…

Наталія Кавун

07.05.2021

Кожний спроможний випробувати себе: до 25-річчя конкурсу

Спочатку було слово. І слово це було “Конкурс”. Це слово зародилося у голові вчительки російської мови та зарубіжної літератури Української національної гімназії № 2 міста Одеси Лінецької Рити Семенівни у далекому 1991 році. На той період питанню розвитку творчих здібностей дітей та молоді майже не приділялось уваги. Вважалося, що діти повинні тільки співати, танцювати та читати твори вже відомих авторів, а не створювати свої. Рита Семенівна вирішила виправити ситуацію. Молодій Українській державі потрібні були ті, хто приносить їй славу: спортсмени, художники, поети, письменники, музиканти, вчені. Таких людей треба було вирощувати, розвивати їх здібності. Саме для вирішення цієї проблеми Рита Семенівна створила проєкт “Кожний спроможний випробувати себе”, який отримав підтримку Наукового товариства любителів мови та літератури “Дивне поряд”, що існувало на той час в Українській національній гімназії № 2 міста Одеси. Кілька років пішло на отримання гранту, та оформлення цього проєкту у повноцінний творчий конкурс і лише у 1996 році все…

Наталія Дев'ятко

07.05.2021

10 цікавинок до 10-ліття фентезійно-пригодницької трилогії Наталії Дев'ятко «Скарби Примарних островів»

1. Перша версія трилогії була написана у 2006–2007 роках і починалася як творчий експеримент. Авторка і сама не знала, як далеко ця історія заведе її у той чарівний світ .2. Перша публікація книг «Скарби Примарних островів. Карта і компас» і «Скарби Примарних островів. Кохана Пустельного Вітру» відбулися у видавництві «Навчальна книга – Богдан» у 2011–2012 рр. Заключна частина трилогії не вийшла через негідну поведінку видавництва. А права на твір, вкрадені в авторки видавництвом, довелося повертати за допомогою юристів, на що пішло кілька років. Останні документи «офіційного розлучення» між видавництвом та автором були підписані лише наприкінці 2019 року. 3. Презентації «Скарбів Примарних островів» на Шостому Київському Весняному книжковому ярмарку «Медвін» (2011), Форумі видавців у Львові (2011) і Львівському міжнародному дитячому фестивалі (2012) були костюмованими.4. Буктрейлер, створений Дариною Корольовою у 2012 році, був одним із перших українських буктрейлерів. У ньому з'являється й Алла Марковська, яка згодом стала головним ілюстратором трилогії:https://www.facebook.com/natalia.devyatko/posts/36612570606565875. Сприйняття офіційного…

Андрій Ясний

24.09.2018

Рецепт успіху Тетяни Пакалюк

В чому секрет успіху Тетяни Пакалюк? Про це – в інтерв’ю, яке вона дала «КЛЮЧу».- Пані Тетяно, чому Ви обрали саме дитяче письменництво?"Якщо коротко, діти – це незіпсовані душі. І треба за допомогою літератури допомогти їм не зіпсуватися".- У 2006-му році світ побачила Ваша перша книжка – «Як бобер і їжаки мандрували вздовж ріки». Ви пам’ятаєте свої відчуття, коли Ви перший свій новодрук – як першу дитину – взяли в руки?"З одного боку, було шалене відчуття щастя, що вона є. З іншого – шалена образа на видавництво: я розраховувала на відповідну якість друку, але від того, що я побачила, була в шоці. По-перше, вона була не вичитана. А по-друге, ілюстрації, що готувалися не так, як зараз – на комп’ютері, а малювалися фарбами, вони були жахливого кольору. Тоді я сказала: «Я перевидам цю книгу!» І ця книга пережила вже три перевидання!- У Вашому творчому доробку близько чотирьох десятків книг. Є серед…

07.03.2017

Йон Колфер відповідає на питання українських прихильників

У грудні 2017 р. видавництво «Ранок» започаткувало фестиваль «КнигоПодорож». На прямий зв’язок із поціновувачами вийшов автор серії фентезі-романів про злого хлопця-генія «Артеміс Фаул» (з 2001 р. й досі) — ірландський письменник Йон Колфер (англ. Eoin Colfer; 14 травня 1965 р.) Його книги містять тонкий гумор і приховану сатиру. Педагог за освітою, письменник вірить у своїх читачів-підлітків і сміливо показує їм, що життя рідко буває однозначним. Також він природно заглиблений у рідну культуру й саме це робить його тексти вишуканими й таємничими. В Україні серію про Артеміса Фаула друкує харківське видавництво «Ранок», роман «Список бажань» вийшов у вінницькій «Теза». Гадаємо, розмова з цим цікавим автором буде цікава багатьом поціновувачам його творчості. Не забудьте натиснути «субтитри», аби мати змогу читати переклад українською.

Гнідець Уляна

19.11.2016

Троянський кінь 2016 : контекст текстів

ПРОТИ ІНТЕГРАЦІЇ ДИСЦИПЛІН«УКРАЇНСЬКА МОВА», «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА» ТА «СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА»в усіх класах та всіх школах України. І. Душа та Дух України ... . Єдиний Простір та розділений Час…Погоджуючись із основною думкою Наталі Марченко щодо розриву Душі України у часі в єдиному територіальному просторі України, не погоджуюсь із «проблемою міфопростору», оскільки завдяки мережі Інтернет/Facebook він, «міфопростір», нарешті у 21 ст., а особливо під час «Майдану», а також і в нинішній провокативно-маніпулятивній хвилі реформацій в мовно-літературній освіті України таки об’єднався від Заходу до Сходу, від Півночі до Півдня, – Вся Україна Читає Дітям Українською Мовою: єдиний реальний спільний міфопростір між різними поколіннями, різними статусами та зацікавленнями (додатково про глобальний комунікативний міфопростір: Завадська В.В. Мережа Інтернет як глобальний комунікативний міфопростір: предметно-символічна суть. – Режим доступу: https://drive.google.com/open?id=0Bz--cSn9eS7zYmtHMFQ5bFBETjQ ). Про наш, все ж таки єдиний Час узагальнює у Вступному слові до «Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм» Тамара Гундорова: «Ми живемо в післячорнобильській ситуації, майже в після-апокаліптичному…

Марія Морозенко

19.10.2016

Нерейтингові думки над щойно прочитаними книжками: Ірина Мацко. «Перехідний вік… моєї мами»; Сергій Гридін. «Не-Ангел»

Про ці повісті почула раніше, з повідомлень видавництва «Академвидав» про започаткування серії сучасних книжок для підлітків. Знаю авторів анонсованих книг, іншу їхню прозу, а іще й співпрацюю творчо з підлітками, отож поява книг для дітей так званого «перехідного віку» в шанованому видавництві викликала цілком зрозумілий інтерес. Отож, на фестивалі «Азбукове королівство Магів і Янголів» придбала обидві книги та відразу ж взялась до читання. Насамперед зауважу, повісті Ірини Мацко «Перехідний вік моєї мами» та Сергія Гридіна «Не-Ангел» – це читання «поза віком». Для мене особисто – це якраз і є знак хорошої книжки, коли її адресація виходить за межі одного рядка. Поза сумнівом, книжка для підліткового віку (як і якісна в сенсі авторського письма книжка іншої вікової адресації) однаковою мірою корисна для прочитання дітьми та батьками. Часом навіть і більшою мірою, як усілякі психологічні посібники. Добре написана автором книжка впливає як емоційно, так і слугує наочною ілюстрацією моделювання поведінки в стосунках…

Заржицька Еліна

17.08.2016

«Зелена хвиля» Чорного моря

Ах, Одеса! Морська перлино! Привітна, гомінка, весела... А ще — чемна, інтелектуальна, поетична. Особливо це помітно у ті дні, коли в місті відбувається Міжнародний книжковий ярмарок «Зелена хвиля». Тож, коли «Зелена хвиля» підхоплює і несе тебе по знаменитій Дерибасівській — серед яток із новими книгами майже всіх українських видавництв, котрі вийшли друком у 2015–2016 рр., саморобками, іграшками, сувенірами, і ти маєш ледь не на кожному кроці зупинятись і тиснути руку (або й чоломкатися) з друзями та знайомими — отримуєш ні з чим незрівняне задоволення. Навіть забуваєш про ту особливу південну спеку приморського міста. А може, не забуваєш, а просто перестаєш звертати на неї увагу... Цьогоріч в Одесі «Зелена хвиля» «накрила» місто вдвадцяте. І цей ювілей одесити відсвяткували з розмахом. Розклад заходів було розписано по годинах. Я налічила більше 60-ти, а потім і лік загубила. Перепрошую, але найбільш детально розкажу про ті заходи, які відвідала або брала участь. Отже, з 4…

Настя Павлюк

08.08.2016

Історична правда та художній вимисел у трилогії В. Г. Рутківського «Джури»

Певно кожний юний (і не лише ) читач, захоплений «Джурами» Володимира Рутківського, хотів би з‘ясувати, наскільки точно відобразив письменник у творі історичне минуле України, які з описаних битв справді відбувалися та хто з героїв мав прототипів у дійсності. Настя Павлюк із м. Костопіль на Рівненщині у межах роботи Малої академії наук здійснила таке дослідження та надала КЛЮЧеві його результати. Із вдячністю друкуємо уривки з роботи дівчини, котрі, сподіваємося, будуть цікавими широкому колу читачів. В. Рутківський дотримується уходницької версії виникнення козацтва: «У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням». Вустами діда Кібчика пояснює: «По-татарському козак — це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче — звіра полює, хоче — візьметься за шаблюку і йде на…

Мацко Ірина

29.04.2016

Читати, щоб бути у тренді!

У сьогоднішній переломний час для нашого суспільства, коли йде фізичне знищення нашого народу ворогом, не можна забувати про культурний геноцид, який часто більш підступний, бо непомітний. Але він є і щодня ми попадаємо під його вплив. І тільки вигравши культурну війну у наших головах, виборовши можливість для наступних поколінь стати розумними, освіченими, патріотично налаштованими громадянами, що пишаються своєю країною та мають власну гідність, забезпечимо мир і процвітання наступним поколінням. Фізичні негаразди, каліцтва, нестатки, звичайно, є першочерговим питанням на яке ми звертаємо увагу і зосереджуємо усі сили але не забуваймо про основу цих негараздів — збіднілість душ та дефіцит культури, освіти. Тому читати — це справді бути у тренді, бути серед тих, хто мислить а, отже, розвивається та йде вперед. Та перш за все варто створити МОДУ НА ЧИТАННЯ, щоб книга і ті, хто її читає вважалися кращими, щоб це було престижно у суспільстві. Найважливіше у навчанні, вихованні дитини, залучення до…

Наталя Марченко

22.10.2015

КНИГА. ПІДЛІТОК. ЧАС.

У межах чотириденного Фестивалю української дитячої книги фестивалю «Азбукове Королівство Магів і Янголів» відбулося дві КЛЮЧові розмови, присвячені підлітковому читанню — «Межа реального або Якої книги потребує підліток?» та «Пам‘ять, яку ми обираємо». 10 жовтня 2015 року до затишної зали Музею книги і друкарства України зійшлися письменники, дослідники літератури для дітей, організатори дитячого читання та просто небайдужі, аби в Колі Друзів відверто поговорити про переваги та недоліки як «реалістичної», так і «не реальної» книжки у підлітковому читанні та про щонині варто писати — про реальних героїв АТО чи про фантастичних «кіборгів»? Чи, можливо, геть про щось інше? Говорили також про новітню історичну прозу. Зокрема про «далеку» та «близьку» історію, постколоніальні травмви та маркетингові ходи, спровоковані запитами політикуму чи спільноти. Також спробували з'ясувати, чому, так уважно переглядаючи історію, ми все ще з острахом звертаємося до найближчих «радянських» часів і досі не почали конкретизувати своїми текстами власне майбутнє. Запрошуємо і Вас долучитися…

Володимир Рутківський, Наталя Марченко

03.09.2015

Володимир Рутківський про «Зелену хвилю» та особливості книгочитання в Одесі

У серпні 2015 р. в Одесі відбулися XIX міжнародна виставка-ярмарок «Зелена хвиля» та ІІІ Одеський міжнародний Корнійчуковський фестиваль, у межах якого були оголошені переможці III Конкурсу на кращий твір для дітей «Корнійчуковська премія».Організатори отримали 926 заявок на участь у конкурсі з 15 різних країн – не тільки з України, а й із Австралії, Бельгії, Білорусії, Ізраїлю, Казахстану, Кіпру, Киргизії, Киргизстану, Латвії, Молдови, Німеччини, Норвегії, Росії, США, Татарстану. Наймолодшому переможцю Корнійчуковської премії 18 років – це Катерина Арнаут (м. Одеса), яка посіла третє місце в номінації «Проза для дітей старшого віку та юнацтва». Найстаршому – 73 роки. Це Анатолій Качан, переможець у номінації «Поезія для дітей».Журі премії очолював Володимир Рутківський – дитячий письменник, поет і журналіст, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, а також одесит із шістдесятилітнім досвідом. КЛЮЧ вирішив розпитати В. Рутківського про враження від Фестивалю та Конкурсу.- Володимире Григоровичу, Ви берете участь у всіх знакових книжкових подіях України…

Лілія Миколаївна Овдійчук

06.04.2015

«Все прийшло саме собою і невідомо звідки…» (Інтернет-поштова розмова Лілії Овдійчук із Сергієм Гридіним).

«Все прийшло саме собою і невідомо звідки…» (Інтернет-поштова розмова Лілії Овдійчук із Сергієм Гридіним). Сергій Гридін як письменник, що творить для дітей, уже відомий в Україні. Його казкові повісті про Федька – прибульця з Інтернету набули великої популярності. Книги на полицях бібліотек не затримуються. Діти залюбки читають про пригоди комп’ютерного віруса, який з’явився у квартирі звичайного школяра Сашка Біленького, любителя віртуальних ігор. Саме Федько й запропонував Сашкові та його товаришеві Петрику, якого називали Професором за велику кількість прочитаних книг та енциклопедичні знання, побувати у комп’ютерній грі насправді.Погоджуючись, хлопці не знали, скільки пригод і випробувань їх чекає, поки вони повернуться додому, в затишну кімнату, подалі від страхів і небезпек. Три книги про Федька, прибульця з Інтернету, давали підстави говорити про автора як дотепного вигадника і казкаря, проте у 2013 р. він раптом написав твір, який за всіма ознаками належить до реалістичної прози. Це повість «Не такий».І ще в одному амплуа проявив…

Наталія Дев'ятко

13.03.2015

Що ховається під яскравою обкладинкою? Гендерні стереотипи у сучасній українській літературі для дітей

Що ховається під яскравою обкладинкою? Гендерні стереотипи у сучасній українській літературі для дітей Комп’ютери, телебачення, інтернет, музика, кіно, анімація, книжки — усі ці заняття і розваги конкурують за вільний час дорослих і дітей. Книги мають властивість «затягувати» читача у свій світ, потребують співтворчості і співпереживання. Читання є «складною» розвагою, але саме книги можуть не тільки розважати, а й навчати, розвивати особистість, давати досвід, якого людина може й не набути в реальності. Та не завжди можна навіть передбачити, що ховається під яскравою обкладинкою. Здавалося б, що може бути простіше? У кожної книги є анотація, а сам твір часто належить до певної серії, як то читання «Під партою» чи «Світ фентезі». І яка може бути шкода від читання, коли сьогодні головною проблемою часто називають відсутність у дітей бажання читати взагалі? Аби дитина читала хоч що-небудь, і це вже добре! Але насправді все не настільки просто. Здавна слову приділялася неабияка увага тих, хто…

Наталія Дев'ятко

31.10.2014

На захист вітчизняної літератури для дітей та юнацтва

На цей матеріал мене надихнула публікація Андрія Кокотюхи "На підтримку перекладної літератури в Україні (наївні, але власні думки вголос)". Ні для кого не таємниця, що від того, які книги читає людина у дитячому та підлітковому віці, залежить, якою вона виросте (про тих, хто не читає художню літературу поза шкільною програмою, не говоримо, бо там проблеми ще глобальніші). Не дарма Володимир Висоцький співав: "Нужные книги ты в детстве читал". От у тому, які книги "потрібні", а які "не дуже", ми й спробували розібратися. Найбільше нас цікавили книги для середнього і старшого шкільного віку, бо ця література має важливу функцію для розвитку особистості. Саме у цьому віці дитина набирає найбільшу кількість моделей поведінки, формується її світогляд відповідно до життєствердного або маргінального типів, у свідомих вчинках проявляється характер. Якщо книги, прочитані у цьому віці, психологічно складні, захоплюючі, тобто, пригодницькі, то це сприяє ініціації і розвитку особистості. Якщо книги шаблонні і повні стереотипів, то…

Качан Анатолій, Володимир Рутківський

26.09.2014

ФОРУМ – ЦЕ ЩОРІЧНИЙ ПИСЬМЕННИЦЬКИЙ ЗЇЗД

ФОРУМ – ЦЕ ЩОРІЧНИЙ ПИСЬМЕННИЦЬКИЙ ЗЇЗД Упродовж 10-14 вересня 2014 р. у Львові відбувався черговий, 21-й Форум видавців. Як свідчать його учасники, кожен із них мав своє окремішнє обличчя. Про особливості нинішнього ведуть розмову письменники Анатолій КАЧАН та Володимир РУТКІВСЬКИЙ.- Володимире Григоровичу, ти вже не вперше на форумі. Що він значить особисто для тебе?- Це форум не лише одних видавців. Для мене, як й для сотень «діючих» літераторів, він є ще й своєрідним письменницьким з’їздом, на якому можна обговорити свої проблеми, зустрітися з колегами і взагалі відчути себе часткою того бурхливого і життєрадісного прогресу, який зветься літературним життям. Причому на відміну від звичних з’їздів, які проходять що п’ять років, цей, «львівський», проходить щорічно.- Чим, він, як на твою думку відрізняється від попередніх?- Тим, що майже всі - і видавці, і літератори, і читачі –побоювалися, що він взагалі не відбудеться. Адже на сході точиться війна і на рахунку кожна копійка. Тож…

Наталя Марченко

03.08.2014

Книга Свободи та Обов‘язку або Що читати піліткам?

Книга Свободи та Обов‘язку або Що читати піліткам? Для початку кілька слів, аби з‘ясувати, про що власне йдеться, коли ми говоримо «книжка для підлітка». Насамперед, це — один із наймолодших сигментів книжки для дітей, який окреслився лишень із появою в суспільстві такого явища як «недоросль» у сенсі особи, котра в традиційному суспільстві мала б усі права «дорослого», але в урбанізованому світі при повній фізичній зрілості є по суті «дитиною» (неправочинною, залежною, соціально невизначною). Видається, що першими осібної, специфічної «підліткової» книжки почали потребувати саме учні розмаїтих «старших шкіл» — доволі освічені, виховані, фізично зрілі, але все ще «не допущені» у дорослий світ. Їхні ровесники в селі чи в межах традиційних фахових, національних, релігійних ті ін. спільнот міста не мали ні часу на «лишнє» читання, ні «підліткових проблем», бо повністю реалізувалися як дорослі повноправні члени спільноти — рано одружувалися, самостійно утримували себе й рідних тощо. Відтак, маємо пам‘ятати, що від початку так…

Кіяновська Маріанна

14.11.2011

Покоління дитячих письменників: синхронія-діахронія

Говорячи про різні покоління дитячих письменників, ми зазвичай маємо на увазі “чисту” літературу в її діахронічному розвитку, але я переконана, що треба говорити про це значно ширше: зокрема, про культури всередині культури і різність ідеологій, ба навіть “культурних свідомостей”. На рівні “тут-і-тепер” література для дітей, навіть через призму персоналій, зазвичай мислиться зовсім інакше, аніж література для дорослих, при цьому більшість маркерів, якими окреслюються “дорослі літературні покоління”, у цьому випадку виявляються непридатними. Суттєву роль відіграють, зокрема, цілком звичне — і водночас абсолютно парадоксальне поєднання у дитячому читанні архаїчності й сучасності, а також докорінно інший, аніж у літературі для дорослих, підхід до фабули, до “знаків часу”, до віку, до біографії як такої. Таким же “іншим, ніж у літературі для дорослих” є у дитячій літературі підхід до життєпису. Біографія видатної людини (у тому числі — життєпис письменника) традиційно мислилася дещо міфологізовано (згадаймо тих же Шевченка, Франка, Стуса, Костенко — і те, як про…

11.11.2011

Галина Малик: «Я пишу як для себе маленької»

«… Розумієте, я дуже відповідальна людина: коли за щось беруся, то мушу це вивчити досконало. І коли я почала писати, то багато читала матеріалів з педагогіки, історії літератури; перечитала усі праці Маршака, Чуковського. Книжка останнього «От 2 до 5» у мене була і є настільною книгою. У літературі для дітей є цілий ряд прийомів, які використовуються залежно від віку потенційного читача – для найменших, середніх школярів, котрі вже просто не годяться для старших. Для кожної вікової групи є свої понятійні ряди, інший мовний арсенал, запас слів, інша синтетика твору, різні синтаксичні будови. Для найменших дітей треба писати короткими реченнями, вживати менше означень, прислівників та прийменників, головну роль повинні грати дієслово та підмет… Тобто, розумієте, це ціла наука. Крім того, я вважаю, що письменник, який пише для дітей, повинен бути цікавим і дорослому читачеві. Ви подивіться, «Алісу в країні чудес», «Робінзона Крузо» цікаво читати у будь-якому віці, хоча, приміром, останній твір…

Наталя Марченко

18.04.2011

«КЛЮЧ» і всі, всі, всі…, або Відкритий простір літератури для дітей»

«Батьки і діти, діти і батьки, нам нічого ділить на спільнім полі» Б. Олійник Найбільш глобальним зрушенням останніх десятиліть у планетарних межах стало стрімке прискорення інформатизації суспільства, зокрема й українського, та трансформація його у принципово нову сутність, яку нині прийнято означувати як «суспільство знань». Ознаками цього нового стану є: - різка гуманітарна та інформаційна нерівність людей, не пов’язана з їхнім майновим чи соціальним статусом (людина впливова, визнана та зреалізована може бути глибоко некультурною, з несформованими смаками та деградованою мораллю); - різке пришвидшення зміни поколінь, коли втрачається зв’язок на рівні побутових реалій і культурно-соціальних матриць уже не між онуками та дідами (як було у 20 ст.), а в межах одного десятиліття; - комунікація та самореалізація особи перестає залежати від місця її фізичного перебування та сьогочасного реального оточення (відтак, на рівні «живого прикладу» наслідуються не лише традиційні культурні зразки, а й віддалені: харчуватися «як японець», одягатися «як в Парижі», вірити у африканське…

Зірка Мензатюк

14.04.2011

КЛЮЧова проблема в літературі для дітей

«Як на мене, КЛЮЧова проблема в літературі для дітей — це велика кількість низькопробних книжечок — вульгарно проілюстрованих, із дуже слабким, часто явно графоманським текстом. Не далі як цього літа в Італії через цю проблему я плакала ревними сльозами, і то не в переносному, а в прямому сенсі цих слів. Скрізь, де буваю, я обов’язково дивлюся на книжки. Так от, в Італії мене вразили не найчудовіші видання, — вони там є, але не гірші є і в нас. Зате чого там не знайшла (хоч шукала ретельно) — це дешевих книжечок-потвор, які в нас продаються ледь не на кожному кроці — на Петрівці, біля виходів із метро, у книгарнях, навіть на книжкових ярмарках-ВИСТАВКАХ! В Італії вони відсутні. Є дорожчі, є й дешевші, є більш ошатні, подарункові, а є простіші, скромні, але — все одно красиві, зроблені з великим смаком. Італійцям важливо, щоб у їхніх дітей формувалися правильні вподобання, щоб діти виростали…

Марина Павленко

14.04.2011

Два «КЛЮЧові» питання

Відповідь на два означені «КЛЮЧові» питання, на мій погляд, значною мірою лежить у проблемі «Відсутність культури читання в дітей». Від багатьох письменників, бібліотекарів, учителів (мовчу вже про «звичайних» людей!) доводилось чути: «А моя дитина читати не любить». Причому, вимовлялося це мало не з гордістю: от, мовляв, яка вишукана, яка перебірлива й оригінальна у смаках моя дитина! А про те, що насправді це звучить не ліпше, ніж «А моя дитина вітатися до людей не любить» чи «А моя дитина зубів не чистить», — геть і думки нема! Як і про те, що це ж ми, письменники, батьки, вчителі якраз і не привчили дитини до читання, користаючись із того, що її перебування «в телевізорі» чи «в комп’ютері» насправді дуже зручне, адже дозволяє спокійно займатися своїми справами. Прилучення ж до книжки, звісно, вимагає великої повсякденної праці, винахідливості та любові. Я й сама кілька років тому відчула, що пропустила щось суттєве у вихованні своєї…

У. С. Гнідець

17.01.2011

Концептуалізація розуміння сучасної літератури для дітей та юнацтва в світлі наукової критики

На сьогодні, і то не в останню чергу завдяки активній позиції Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, в Україні активізувались різні літературознавчі студії, які включили нарешті літературу для дітей та юнацтва як обов’язковий предмет вивчення у Вишах не лише студентами-педагогами, але й студентами-філологами. Варто наголосити, що ЛДЮ як предмет дослідження розглядається тепер не лише крізь призму педагогічно-виховної функції (в цьому напрямі вже маємо багаторічний досвід роботи кафедри методики викладання російської мови та світової літератури Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, літературної лабораторії Національної академії педагогічних наук України та ін.), а й сприймається літературознавцями як самобутній феномен, котрий заслуговує на особливу увагу. Тут варто згадати активну працю Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету, кафедри теорії літератури та компаративістики Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, кафедри зарубіжної літератури Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Короленка, кафедри української…

Всеволод Нестайко

27.12.2010

Відповідальність літератури для найменших

Якось одна дівчинка, учениця другого класу, сказала своєму татові: - Ти знаєш, не підвозь мене до школи на машині. Мені незручно. Тато розчулився: «Яка вона скромна в мене!» — і каже: - Це дуже добре, донечко, що ти так говориш. Але ти ж будеш запізнюватись. Живемо ми далеченько. А я все одно їду на роботу. Це по дорозі... - Краще я буду запізнюватись,—сказала доня.— Всіх підвозять на «Волгах», на «Жигулях», а в нас такий задрипаний «Запорожець». Мені незручно... Багато хто, мабуть, читав статтю у «Комсомольской правде», надруковану у цьому році,— «Пішла з дому». Про дівчинку Галю (це вже десятикласниця), яка жила удвох з мамою. Батько їх покинув, завів іншу сім'ю. Батько з новою дружиною жив заможно, дітей вони не мали. А Галя з мамою жили дуже скромно. І от під впливом атмосфери, яка склалася в класі, і особистих переживань Галя пішла від матері, перейшла жити до батька. Чому? Тому що…