Результати по тегу: книжка з історією

Наталя Марченко

28.10.2025

Наталя Забіла. Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика і його діда

Перевидання класичних текстів для дітей – завжди виклик. А коли йдеться про твори, написані у підрадянській Україні, – виклик подвійний, бо текст потребує як художнього переосмислення, так і коментування мало чи цілком не зрозумілих сучасній дитині моментів. Адже нове покоління українців ніколи не знало реалій радянського життя, має цілком інші цінності та досвід.Водночас кращі зразки літератури для дітей різного часу формують канон – набір усім знаних текстів і персонажів, цитат тощо, які асоціюються з певною культурою та в кожному новому поколінні обростають новою символікою та сенсом, залишаючись об’єнуючим фактором «упізнавання», спільним для усіх поколінь читацьким і культурним досвідом.Кожна спроба перевидання класики варта найширшого обговорення, бо щоразу йдеться про добір і осмислення того «багажу», котрий ми прагнемо нести далі та передати дітям. Про те спільне, що має нас із ними єднати, бути важливим і цікавим для різних поколінь та отримає шанс не бути забутим у майбутньому.Фантастична повість у оповіданнях чудової української…

Наталя Марченко

16.12.2024

Всеволод Нестайко. Таємниця Віті Зайчика ; Чарівний талісман

Запропоноване харківським видавництвом Vivat видання поєднало під спільною палітуркою дві повісті В. З. Нестайка, написані в середині 80-х рр. ХХ ст., коли «радянське» життя вже відчувалося як дно баюри – темне, непорушне, тепле та затхле, а в неозначеному чітко «десь» усе голосніше бриніла напруга неминучих карколомних змін. У 1986 р. у книжці «Таємниця Віті Зайчика», поряд із уже знайомими читачеві творами («Пригоди Грицька Половинки» та «Синє ведмежа Гришка»), виходять друком ще дві «київські» повісті Всеволода Зіновійовича – «Дивовижні події в 6-Б» і «Таємниця Віті Зайчика», побудовані за спільним принципом: картини буденного життя школярів, написані в формі психологічного оповідання, чергуються з вигаданими пригодами, стилістично близькими казкам письменника.Повість «Таємниця Віті Зайчика» – унікальний текст, у якому як ніде більше письменник розкрив серцевинні витоки своєї творчості: те, як увійшла у його життя дивовижна пані Таємниця, та чому за сміхотливими вибриками його героїв чути щирий жаль і співчуття.Суто формально – це єдина повість, де…

Наталя Марченко, Володимир Малик

19.08.2022

Краща книжка для дітей, написана у роки Другої світової : до 120-ліття Олеся Донченка.

Нам випало жити в час війни. Онуки та правнуки «дітей війни» Другої світової в Україні самі стали «дітьми війни».За довгі роки війни Росії в Україні уже написано чимало книжок для дітей і підлітків. Лише незначна частка з них – власне про війну. Бо попри все ми, українці, готуємо своїх дітей до мирного життя, до любові та радості, творчості та поступу! Наша стійкість, наші втрати, наша перемога – все це для того, щоб майбутнє (а діти – це і є НАШЕ МАЙБУТТЯ) було прекрасним, якомога менше травмованим, здатним наповнити світ гармонією.Та все ж кожна дитяча книжка «часу війни» відображає також і наші страхи, біль, неспокій…А які сенси та внутрішні переживання заклали у тексти для дітей українські автори в часи Другої світової? Що їх лякало? На що вони сподівалися від своїх дітей, а нині – наших батьків і дідусів з бабусями? Невеличку повість Олеся Донченка «Серце беркута», задуману в евакуації та завершену…

Гажаман Наталія, Наталя Марченко

22.01.2021

Всеосяжні горизонти української мариністики

Зазвичай, коли йдеться про пригодницькі книжки, дія котрих розгортається в Україні чи стосується українців, уява відразу малює козацькі степи чи таємничі схили гір, звивисті вулички старовинних міст… І чомусь забувається, що найдавнішими шляхами, неймовірним простором пригод і пошуків у цих краях завжди були води. Дивовижної краси й сили древні ріки й моря відкривали жителям нашої землі неймовірні можливості й доступ до цілого світу, безмірно розширювали їхні горизонти. Тому не дивно, що мариністика завжди була присутня в українській літературі, де лірика В. Пачовського, Лесі Українки чи нашого сучасника Анатолія Качана сусідить зі щемкою прозою М. Коцюбинського, Ю. Яновського, О. Гончара, В. Сильченка, В. Рутківського, О. Лущевської, а традиція пригодницької вітчизняної повісті для юні неперервно струменіє від М. Трублаїні, до Л. Тендюка та А. Санченка.Нині, коли стрімко починає відроджуватися інтерес до документальної, науково-художньої прози для дітей, мимоволі згадуються даремно призабуті морські оповідки Леоніда Тендюка для дошкільнят і його динамічні, живі повісті для…

Наталя Марченко

19.11.2016

Відмитися і Шануватися або Навіщо актуалізувати призабуте

Широкий загал беззаперечно пам‘ятає слова чудової пісні «Чом, чом, чом, земле моя…». Та не кожний згадає, що належать вони Константині Іванівні Малицькій (30.05.1872–17.03.1947), дивовижній жінці, чий щоденний свідомий труд формував долі дотичних їй людей і зрушував духовні площини української спільноти. Хоча, на жаль, усвідомлення значущості тих непомітних у своїй невтомності та послідовності дій прийшло до нас лише з часом… Народилася Константина Малицька (знана зазвичай як Чайка Дністрова та Віра Лебедова) 30 травня1872 р. у селі Кропивник Калуського повіту (нині — Калуського району, Івано-Франківської області), де її батько був парохом (греко-католицький священик). Мати майбутньої письменниці теж походила з родини священників (Гетьманчуків). Змалку дівчинка тяглася до знання. Навчалася у початковій та виділовій школах Станіслава, згодом — у Львівській державній семінарії. Чимало часу проводила у величезный бібліотеці собору Святого Юра у Львові й саме там вперше спробувала себе у віршуванні.Закінчивши навчання у 1892 р., Константина розпочинає учительську працю в Галичі, засновує читальню «Просвіти»,…

Наталя Марченко

31.05.2016

Катастрофи — прекрасні?

Чим інколи заворожують книжки, написані майже століття тому?Можливо, схожість ситуації — нехай на іншому рівні «кола життя» — збурює підсвідоме прагнення вичитати між чужих знаків слова, що мають значення сьогодні, бо у круговерті перемін хочеться упевнитися, що хтось колись благополучно дав усьому тому лад… Чи ні?.. Юрій Смолич завжди видавався мені постаттю напрочуд цікавою і значущою. З його відверто «заплямованою» для «радянського» керівництва і так само для «національного проводу» біографією, недочитаністю «широко знаних» творів і громадською «всеприсутністю» при абсолютній людській самотності, він залишається для мене напрочуд чесним і відвертим у своїх нескінченних ігрищах із системою та власною слабкістю… Певно тому, що зазнайомилася спершу з книгами його спогадів і роздумів, далі була чудова автобіографічна трилогія про дитинство і юність, згодом прочитала фантастику… а відзначені радянською критикою і нагородами реалістичні «ідейні» романи та публіцистика так і залишилися нечитаними… Найменше цей хворобливий, сутулий, короткозорий чоловік (класичний «ботан»!) пасував на роль авантюриста чи героя.…

Чернецька Ольга, Олейникова Антонина

28.02.2014

Маленькие шедевры Геннадия Глушнева

Маленькие шедевры Геннадия Глушнева«Детям нравятся стихи Геннадия Глушнева —умные, добрые, полные звука и света.Стихи Глушнева — маленькие шедевры».Н. ГотовчиковХотите узнать, почему мальчишка вдруг стал черничного цвета? А почему тыква крепко «уцепилась» за изгородь? И может ли жучок поселиться в кармане? Угадайте, какое животное спит, свернувшись буквой «О», а в каком овоще «живет» золотистый рой пчел? Ответы на эти и многие другие вопросы вы найдете в стихотворениях Геннадия Глушнева.Предлагаем совершить путешествие в мир книг этого талантливого детского поэта, удивительного человека. Его яркие, самобытные произведения, к сожалению, сейчас незаслуженно забыты, а ведь он — автор замечательных стихотворений, написанных легко и весело. Под его пером на самые сложные вопросы всегда находились простые и понятные ответы, самые трудные загадки легко разгадывались.Геннадий Захарович писал обо всем, что интересно ребятам: о растениях и животных, о друзьях и родителях…Земля — на всех одна: ее надо любить и беречь. Так считает поэт вместе с героем стихотворения «Лес», который…

Наталя Марченко

27.11.2013

Цивілізаційний вибір або Історія, розказана півстоліття тому…

Коли світ невпинно й кардинально змінюється, як ніколи хочеться ясності. У собі. В оточенні. У виборі, який тобі нав‘язують чи пропонують…Можливо тому, діти, котрі щомиті ростуть і незворотно змінюються, так не люблять півтонів і етичної невизначеності, так прагнуть щирої «справжньої» правди та абсолютного «непогрішимого» знання...Можливо тому, «заторможуючись» у своїй дорослості, люди втрачають цю дитинну спрагу істиного і, зрештою, остаточно «завмирають»…Витоки органічної творчої та життєвої прозорості феномену Бориса Комара бачаться мені у ясному, чітко усвідомленому письменником змалечку прадавньому кодексі «простої» людини, суть якого точно передана словами діда Артема з повісті «Диваки»: «…Нема в нашому роді ні лежнів, ні злодіїв, ні облудників. Жоден не вбивав, не крав і не ошукував. Не грішні ми перед людьми і перед землею. Не багатіли на чужому лихові, ніколи не скупилися допомогти бідакові, хоч і самі були не з багатих. Усе, що в нас є, надбали своїми руками… Та найдорожчий маєте скарб — добру душу».Завдячуючи цьому кодексові…

Лев Рябчиков, Чернецька Ольга, Наталя Марченко

22.07.2013

Белых чаек высший пилотаж

«Україна – ВЕЛИКА КРАЇНА!». Цей слоган ми чуємо постійно, але, здається, так само постійно не усвідомлюємо, що насправді живемо у країні багатоликій і багатоголосій, у обширах неймовірно древніх і розмаїтих культур, на просторах, що увібрали у себе ледь не всі можливі на Землі прояви природи. Я до того, що в межах української книги для дітей були і залишаються митці, які в силу обставин чи особливостей обдарування писали не лише українською мовою, друкувалися не лише у вітчизняних видавництвах... інколи, тільки у зарубіжних… Та якщо, Богу дякувати, книги нещодавнього лауреата Шевченківської премії Володимира Рутківського змогли за життя автора «вийти в люди» зі стін і вітчизняних видавництв також, то Анатолія Домбровського (і не його одного!) все ще з успіхом перевидають наші сусіди… Чому не ми?!!Наталя МарченкоДомбровский А. И. Голубая тень белого камня : повесть / А. И. Домбровский. – М. : Дет. лит., 1970. – 64 с. Время от времени, полагаю, не только…

Наталя Марченко

27.05.2011

Сергій Сулименко. "Добрий трилер"

Серед книжок, котрі пройшли повз читача (чесніше сказати, — повз критиків) непоміченими, інколи опиняються насправді достойні видання. Особливо гостро ця «непрочитаність» книги для дітей була відчутна наприкінці 90-х років, коли не те що дитячі видання, а й самі діти опинялися за межею виживання, полишені напризволяще і батьками, і громадою… На повість С. Сулименка я звернула увагу, оскільки вона побачила світ у видавництві «Чорлі», заснованому в буремні 90-і одним із корифеїв української літератури для дітей Всеволодом Нестайком, і була адресована підліткам, кількість оригінальних українських творів для яких і досі мізерна. Видана у кращих традиціях «Веселки» книжечка привертає увагу належно відредагованим текстом і значною кількістю соковитих, сповнених суто кримського колориту ілюстрацій В. Савадова. Ці реалістичні, наче вихоплені з розкадровки яскравого динамічного бойовика картини якнайкраще пасують так само фільмографічному, сповненому динаміки, мальовничих (буквально видимих) сцен і діалогів тексту. Книжка цікава також тим, що саме на неї свого часу Всеволод Нестайко щиро покладав надію…

Наталя Марченко

10.03.2010

Вибір, якого не уникнути

Дивно складаються долі деяких книжок. Раз зійшовши на літературний небосхил, вони залишаються «безіменними» зорями, хоча й на мить не припиняють яскраво сяяти й ніколи не лишаються непоміченими.Саме так сталося з повістю Григорія Олександровича Бабенка «Шляхом бурхливим». З’явившись друком у тривожному 1931 р., вона не лишилася поза увагою ні критиків, ні читачів. Чимало тодішніх підлітків нині згадують у своїх спогадах про цей твір та його героя. Для багатьох він визначив життєвий вибір, не дав схибити на непростих шляхах буремного ХХ століття.Та сама повість, як і її автор, на довгі роки безслідно зникли з культурного небосхилу України. Жодна вітчизняна енциклопедія й досі не містить відомостей про письменника. Лише в широковідомій книзі Лейтеса і Яшека «Десять років української літератури (1917–1927)» згадуються три рецензії на його повість «В тумані минулого», написану 1927 р. Знаємо також, що перу Гр. Бабенка належать також історичні повісті для підлітків «Люди з червоної скелі» (1927) та вже згадувана «Шляхом…