Результати по тегу: З погляду викладача

Тема сучасної війни росії проти України в новій шкільній програмі з літератури

Бурхливі історичні події сьогодення – перший і другий Майдани, війна, а надто велике вторгнення 22 року, – ціною жахливих утрат, а все ж роблять нашу націю дорослішою, свідомішою, самостійнішою. Тому зараз в Україні буяє чи не найпотужніше духовно-культурне відродження (сподіваюся, вже остаточне). Рідко коли можна назвати чітку дату завершення певного напряму, стилю доби. А от у нашій ситуації, на мій погляд, можна: 22 лютого 2022 року остаточно відійшла в минуле епоха постмодернізму, принаймні в Україні, в Европі, а то й у всьому світі. Новий час вимагає нового світосприймання, світогляду, і ми його витворюємо, а мистецтво чутливо фіксує й осягає. Зокрема від 2014 р. тема війни невпинно набувала популярности, а з 24.02. 22 вона, безсумнівно, стала визначальною у нашій літературі. Уже на 2022 р. критики нарахували понад 900 книжок воєнної тематики найрізноманітніших жанрів – від романів до коміксів, від мемуарів до довідкової літератури, від репортажів до дитячих книжок та фотоальбомів [1].…

Чим нам може допомогти «Лускунчик», або Про значення різдвяної казки Е.Т. А. Гофмана для українських школярів

«…Всюди можна побачити, якщо тільки в тебе є на це очі,блискучі Різдвяні гаї, прозорі марципанові замки –одне слово найдивовижніші, найчудовіші речі». Е.Т. А. Гофман «Лускунчик і Мишачий король»,переклад Є. Поповича. Уперше до шкільних програм саме для текстуального вивчення в 5 класі введено казку «Лускунчик і Мишачий король» [7]. Раніше вона була представлена лише в списку для позакласного читання. Чому цей романтичний твір Гофмана зараз саме те, що треба українським школярам?По-перше, це надзвичайно оптимістична історія, а формування оптимістичного світосприйняття учнів як ніколи на часі для нас. Адже песимізм – не спосіб здолати ворога. Причому гофманівська різдвяна казка не просто дуже світла, це немов світло, що прорвалось крізь густу темряву. І тим вона ще оптимістичніша, бо дає надію, що, якою б темною не була ніч, світло її завжди перемагає.По-друге, твір цей – літературний «антифобіант» (за аналогією до «антидепресант», термін К. Богун [2]), просто реальна знахідка для нас у час війни. Бо вчить…

Дитяча література як засіб формування християнських цінностей у молодших школярів

Корона належить пасербиці по праву

Казка «Пані Метелиця» як модель входження в життя молодої людини. Досвід прочитання З досвіду відомо, що рівень сприйняття художнього тексту дітьми різного віку знаходиться у прямій залежності від рівня методики роботи з ним. Розглянемо з цієї точки зору народну казку. ЇЇ вивчення у школі ( за програмою, 5й клас) часто зводиться до переказу змісту та пошуку “моралі” (“Чого навчає казка?”). Методи та прийоми роботи з твором можуть бути різними (класичними, сучасними, простими, витонченими), але всі вони призначені підвести до одного висновку - “Чого навчає ….?” Для прикладу пригадаємо “Пані Метелицю” братів Грімм. Самотня, бідна, нещасна, затуркана мачухою пасербиця у результаті різних перепетій стає переможницею. Чому? Та тому, що була працелюбною, це відзначається перш за все, а ще терпеливою, послужливою і т. п. Саме завдяки цим якостям на неї і вилився золотий дощ, а на мачушину ліниву дочку вилилася смола. Усе справедливо — кожній по заслузі. У такому ж руслі вивчаються…

Лілія Миколаївна Овдійчук

11.11.2020

Інтерактивне читання: взаємодія автора і читача

Інтерактивне читання можна трактувати як один із методів, що допомагає встановити діалог між текстом і читачем, автором і читачем. Таке читання спонукає до осмислення змісту, подій, персонажів, пробуджує думку та уяву дитини. У методиці літератури читання твору є одним із основних етапів його вивчення, що сприяє формуванню культури сприйняття тексту. За класифікацією М.Кудряшова [2], окрім репродуктивного, дослідницького та проблемного, метод творчого читання є найважливішим для адекватного сприйняття твору, і реалізується за допомогою різних прийомів: індивідуального читання: вголос і мовчки, «ланцюжком», хором, під музику; читання в особах, коментоване, вибіркове, повторне; а також читання напам'ять. Важливо, що відновлення естетичної функції читання відбувається через взаємодію з текстом. Проблемою читання в методичному аспекті займалися українські науковці, зокрема, О.Ісаєва (досліджує теорію та технологію розвитку читацької діяльності), О.Гаврилюк (з’ясовує різні методи та прийоми діалогічної взаємодії з текстом), О. Глеб (розкриває методику інтерпретації художнього тексту). Мета статті – з’ясувати теоретичні та практичні аспекти інтерактивного читання як одного…

Книга Е. Заржицької «Що ми знаємо про себе? Оповідки про організм людини» в шкільній практиці.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ «Мандрівка організмом людини» Інтегрований урок з дисциплін: «Я досліджую світ», «Образотворче мистецтво» в 1 класі Нової української школи Тема. «Я досліджую світ». Закріплення знань про будову тіла людина та механізм роботи людського організму. Тема. «Образотворче мистецтво». Будова людини. Малюнок олівцями. Мета уроку: 1)закріпити й уточнити знання учнів про будову тіла людини, механізм дії людського організму; 2)сприяти закріпленн ю теоретичної бази для інтелектуального розвитку школярів; 3)розпізнавати механізм роботи окремих частин тіла людини; 4)прищеплювати турботливе ставлення про власний організм; 5)спонукати до здорового способу життя, що є невід’ємною частиною безпе ребійної роботи організму людини; 6)збагачувати та закріплювати в дітей уміння сприймати та розрізняти, 7)аналізувати характерні особливості побудови фігур у малюнку; 8)навчити передавати аспекти побудови тіла людини в русі; 9)розвити дрібну моторику шляхом малювання олівцями; 10)стимулювати розвиток допитливості; 11)виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, естетичну культуру. Завдання уроку: перевірити знання з теми, формувати вміння узагальнювати вивчений матеріал та застосовувати його…

Методичний посібник для вчителя Нової української школи «Що ми знаємо про себе? Оповідки про організм людини», автор-упорядник: Заржицька Е. І.

Методичний посібник для вчителя Нової української школи «Що ми знаємо про себе? Оповідки про організм людини», автор-упорядник: Заржицька Е. І., методист КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради». Методичний посібник «Що ми знаємо про себе? Оповідки про організм людини» сучасної авторки Заржицької Е.І. складається з тематично об’єднаних оповідей про внутрішню будову людини. У ігровій, розважальній формі авторка розповідає учням на сторінках книги про найважливіші центри (головний, спинний мозок, нервова система і т.д.) та механізм роботи тіла людини (м’язи, кінцівки, кишківник і т.д.), називає складні терміни простими та зрозумілими для дітей словами. Доповнений яскравими ілюстраціями, посібник наочно демонструє школярам, про що саме йдеться, де розташовані ті, чи інші частини тіла, для чого вони потрібні. Тісно переплітаючись із програмовим матеріалом початкової школи, зокрема з тематичним тижнем здоров’я Нової української школи, дітлахам з легкістю вдається зрозуміти матеріал щодо роботи найважливіших органів людини: серця, легень, стравоходу тощо. А підсумкові запитання, націлені на закріплення…

Наталія Дев'ятко

17.02.2019

Фанфікшен як новітній тип молодіжної літературної творчості: проблема актуальності

Художня література має особливий вплив на психіку читачів. Завдяки співпереживанню відбувається перевтілення у персонажів, набувається новий досвід. Читач, а особливо дитина шкільного віку, стають співавторами тексту, підсвідомо обираючи своїм текстовим провідником когось із персонажів, переживає його життєвий шлях, описаний у книзі. Таким чином реалізується ініціальний принцип розкриття людини як особистості, при цьому розкривається не лише змальований герой, але і сам читач, який відповідним чином переосмислює й емоційно реагує на вчинки та думки персонажів. Набуття статусу співавтора тексту як читача є дуже важливим для розвитку особистості, але можливо отримати інший статус співавтора – як творця нового тексту. І цей варіант творчості є надзвичайно специфічним і маловивченим. Мова йде про явище фанфікшену, нового для нашого інформаційно-культурного простору, але цілком звичного для інших країн. Перші тексти фанфікшен з’являються у 30-х роках ХХ ст., нині фанфікшен має розгалужену структуру і вражає різноманітністю жанрових форм, і специфічних тегів, що полегшують орієнтацію у великому корпусі існуючих…

Наталія Дев'ятко

17.02.2019

Фанфікшен як новітній тип молодіжної літературної творчості: психологічні і соціальні аспекти

Глобалізація сучасного світу вимагає пошуку нових шляхів формування особистості. Завдяки культурним світоглядним кодам людина пізнає себе та інтегрується у суспільство. З одного боку, медіа-творчість сприяє глобалізації, бо медіа-технології не мають кордонів. З іншого боку, будь-яка справжня творчість звертається до енергетичних джерел у колективному несвідомому та національного світоглядного міфу, що, навпаки, суперечить глобалізаційним процесам і сприяє національному самоусвідомленню. Художня література має особливий вплив на психіку читачів. Завдяки співпереживанню відбувається перевтілення у персонажів і набувається новий досвід. Під час читання читач стає співавтором тексту, у більшості випадків підсвідомо обираючи своїм текстовими провідниками когось із персонажів. Набуття статусу співавтора як читача дуже важливе для розвитку особистості, але можливо отримати інший статус співавтора – як творця нового тексту. Фанфікшен або фенфікшен (від англ. funfiction) – твори, написані фанами за мотивами відомих книжок, фільмів, серіалів. Одна з головних умов існування фанфікшену – його подальше оприлюднення. Фанфікшен публічний за своєю природою, бо всі ці тексти згодом…

Наталія Дев'ятко

15.02.2019

Образ козака Мамая в сучасній українській літературі для дітей та юнацтва

Образ козака Мамая є одним із базових в українській міфології і фольклорі. У кожну епоху він прочитується наново, набуваючи нових ознак та оновлюючи зв’язки з історичною і міфологічною традицією. Нове прочитання бачимо й у ХХІ-му столітті під час становлення новітньої української літературу для дітей та юнацтва. Завдяки аналізу творів провідних українських авторів можна виділити три варіативних образи козака Мамая – “історичний”, “міфологічний”, “постмодерний”. Найповніше “історичний” образ козака Мамая на сьогодні в українських творах для дітей та юнацтва представлений у творі Володимира Рутківського “Сині Води” [7]. Це один з ключових персонажів роману. В образі хана Мамая поєдналося і руське, і татарське. Голомозий, з оселедцем, як колись носили київські дружинники, він любить усамітнюватися посеред степу, незалежний, ревнивий до чужої хоробрості, більшої за його звитягу, зі сталевою волею. І єдине, що він не може подолати, – у Мамая немає жодної краплі священної крові чингизидів, яка б давала право взяти вищу владу у Піднебесній.…

Національні архетипи у творах Н.Дев'ятко (за книгою "Злато сонця, синь води")

Українська мова й література в усі часи для нашої нації – надійний оберіг, що, долаючи постійні заборони й переслідування, "явили світові образ одного з найбільших слов’янських народів і цим самим зберегли його неповторну ідентичність" [48, с. 7]. Провідні майстри слова – І. Котляревський, Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський та багато інших були полум’яними трибунами й художнім словом вказували народові шлях до правди, щастя й волі, вели його за собою, були для нації провідною зорею в часи безправ’я та нещадних нападів ворогів. Кобзар України образним висловом "Я на сторожі коло їх поставлю слово" акцентував високу патріотичну місію рідної літератури в збереженні менталітету українців [49, с. 552].Сьогодні як ніколи важливим є вивчення й усвідомлення культури, історії нашої Вітчизни, літератури, особливо творчості митців рідного краю. Саме з цією метою об’єктом дослідження ми обрали твори книги "Злато Сонця, синь Води" (перше видання – Луцьк, видавництво "Твердиня", 2014) талановитої письменниці Дніпропетровщини, члена…

Наталія Дев’ятко. «Легенда про юну Весну»

Дев’ятко Н. Легенда про юну Весну : фантаст. повість / Н. Дев’ятко. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2018. – 64 с. Не завжди казки, які розповідають дорослі дітям вночі, є вигадкою. Трапляється, що розказана в певний час фантастична історія справджується, а її герої стають реальними. «Легенда про юну Весну» Наталії Дев’ятко належить саме до таких пригодницьких казок, принаймні так обіцяє анотація: «Валентин залишається з дітьми до ранку і розповідає їм чарівну казку, яка насправді не є вигадкою».Не зважаючи на невеликий обсяг повісті, персонажів у ній багато. Це пояснюється двома сюжетними лініями, які спочатку розвиваються окремо одна від одної, але поступово перетинаються і їх історії об’єднуються. Перша сюжетна лінія оповідає нам про дітей, що втекли із оздоровчого табору, і відбувається протягом лише однієї ночі. Друга лінія триває більше року і розвивається в казковому світі. Зрозуміло, що спостерігати цікавіше за казкою, але з часом реальний і фантастичний світи зближуються. Та про…

Наталія Дев'ятко

07.03.2018

Наталія Дев’ятко. Тарас Григорович Шевченко — ХХІ століття

У нашій українській історії багато талановитих і цікавих постатей, але деякі з них стають частиною національного коду. Своїм життям, вчинками, творчістю стверджують національне. І тому, коли починається національне відродження і народ потребує опори на усталене, класичне, не дивно бачити потужну варіативну актуалізацію творів та історичних образів тих, кого ми звикли називати класиками. Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка стають потужним каталізатором національних процесів під час Революції Гідності 2013–2014 рр. Феномен актуалізації творчості Тараса Шевченка та інших українських класиків на Майдані й у подальшій визвольній боротьбі є надзвичайно важливим для розуміння як сучасної національної ідеї, так і тих процесів, які відбуваються у масовій свідомості. Хоча поки цей феномен вивчений не достатньо. І ось тут починається найцікавіше. Якщо казати щиро, то зазвичай класика не дуже цікава молодому поколінню, яке має своїх героїв та улюблені сучасні твори. Хранителями класики залишаються старші покоління, які зрозуміли її суть і тепер всіма засобами намагаються довести молодшим…

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ДІТЕЙ І ПРО ДІТЕЙ: навчально-методичний посібник для студентів філологічного факультету

Українська література для дітей і про дітей: Навчально-методичний посібник з дисципліни спеціалізації для студентів філологічного факультету / Укладач: О. М. Січкар. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. – 99 с. Навчально-методичний посібник містить тематичний план дисципліни спеціалізації за навчальними та контрольними модулями, тематику семінарських занять з переліком рекомендованої літератури, рекомендовану літературу до всього курсу, тестові завдання для модульного контролю, список творів для обов’язкового прочитання, твори для вивчення напам’ять. На допомогу студентові подані також орієнтовні зразки відповідей на питання планів семінарських занять. Призначений для студентів ІІІ курсу філологічного факультету спеціальності «українська мова та література». ЗМІСТ Вступ………………………………………………………… …4 Тематичний план дисципліни…………………………… … …8 Теми семінарських занять………………………………… ….11 Тестові завдання підсумкового модульного контролю……..30 Твори, обов’язкові для вивчення напам’ять…………………36 Твори, рекомендовані для прочитання……………………….37 Рекомендована література до спецкурсу……………………..41 Зразки відповідей на питання планів семінарських занять…58 ВСТУП Лекційно-практичний курс дисципліни спеціалізації «Українська література для дітей і про дітей» розрахований на студентів 3 курсу філологічного факультету спеціальності…

Наталія Богданець-Білоскаленко, Світлана Романюк

28.11.2017

Особливості методики класного читання

У початковій школі читання є одним із видів мовленнєвої і пізнавальної діяльності, який активно впливає на мовний розвиток дитини. Уміти читати – означає оволодіти технікою читання (якостями читання, засобами логіко-емоційної виразності, мати здоровий мовленнєвий апарат), усвідомлено сприймати те, що читаєш, орієнтуватися в художній, науково-пізнавальній і фаховій літературі, а також у дитячій періодиці. Методика навчання на уроках літературного читання повинна бути підпорядкована розв’язанню завдань, визначених шкільною програмою (пізнавальних, виховних, розвивальних, спеціально-навчальних, удосконалення техніки читання, розвиток навичок зв’язного мовлення у зв’язку з прочитаним текстом). Завдання уроків літературного читання полягають не лише в тому, щоб навчити дитину читати, розвивати її мислення, а й у тому, щоб викликати певний комплекс почуттів при читанні та аналізі тексту. У процесі формування вміння читати необхідно постійно вдосконалювати читацькі уміння учнів у роботі з текстом. Виховні можливості уроків літературного читання визначаються виховним потенціалом художнього твору, який діти читають. Водночас урок літературного читання не може бути ізольований від загальної…

Наталія Богданець-Білоскаленко, Світлана Романюк

28.11.2017

Методика роботи над літературним твором з молодшими школярами

Методика читання художнього твору пропонує обов’язковий аналіз тексту під керівництвом учителя задля реалізації триєдиної мети уроку (навчальної, розвивальної, виховної) та усвідомленого читання. Такий підхід до роботи, по-перше, має історичні корені, по-друге, обумовлюється особливостями художньої літератури як видом мистецтва, по-третє, диктується психологією сприйняття художнього твору молодшими школярами. У процесі аналізу художнього твору необхідно враховувати деякі важливі аспекти: Øпід час аналізу художнього твору в полі зору слід тримати образи, створені автором (у літературознавстві розрізняють образ-пейзаж, образ-річ, образ-персонаж); Øважливо донести до читача авторську позицію, ставлення автора до зображуваної події, героїв; Øпроводити паралель між життям людей (образом) та картиною твору (історичним періодом); Øзнайомити учнів з життям письменника; Øвчити розуміти учнів ідейну спрямованість твору; Øважливо звертати увагу на форму твору (засоби вираження, спосіб зображення) і вчити усвідомлювати формальні компоненти (тема, ідея). Літературний твір являє собою складне ціле, в якому усі компоненти (ідейно-тематична основа, композиція, сюжет, засоби відображення) взаємодіють між собою. У творі образ не статичний,…

Тетяна Качак

16.04.2017

Жаркова Р. Є. Дитина виростає (серед /з) книг: практикум з виразного й усвідомленого читання: навчальний посібник

Жаркова Р. Дитина виростає (серед /з) книг : практикум з виразного й усвідомленого читання : навч. посіб. / Р. Жаркова. – Львів : Норма, 2016. – 88 с. Сучасний практикум з виразного й усвідомленого читання «Дитяча література», «Методика літературного читання» та пов’язані з цими дисциплінами спецкурси читаються у вищих навчальних закладах для студентів спеціальності «Початкова освіта» та «Дошкільна освіта». Ефективному засвоєнню змісту навчального матеріалу, виконанню самостійної роботи та формуванню необхідних для майбутнього вихователя чи учителя умінь і навичок сприяють якісні підручники, навчально-методичні посібники (практикуми, методичні рекомендації). Саме з цією метою для майбутніх вихователів дошкільних закладів Роксоланою Жарковою розроблено практикум з виразного й усвідомленого читання «Дитина виростає (серед/з) книг». Авторка зуміла окреслити особливості дитячого читання у кожному з вікових періодів, показати «нове покоління юних читачів і нові пріоритети в дитячому читанні». Зміст навчального видання говорить про те, що його писала не просто викладач, а письменниця. Художність висловлювань, образність заголовків кожної частини…

Наталія Дев'ятко

07.08.2016

Іван Франко і сучасність (сучасні підходи та ресурси у вивченні та популяризації творчої та наукової спадщини Івана Франка)

У 2016-му році виповнюється 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті видатного культурного діяча і науковця Івана Франка. Пропоную подивитися на життя і творчість нашого земляка у контексті актуалізації у сучасному інформаційно-культурному просторі. Стрімкі зміни у сучасному світі вимагають нового прочитання важливих історичних постатей, що і відбувається нині в українському суспільстві. Інформатизація, комп’ютеризація та зміна свідомості, набуття нових соціальних навичок і вмінь сприяють трансформації освітніх процесів, оскільки вчитель має за рівнем своїх компетентностей відповідати вимогам сучасного світу. У вигляді кількох інформаційних блоків пропоную сучасний підхід до вивчення та популяризації творчої та наукової спадщини Івана Франка. Оскільки значення автора для розвитку української літератури і становлення суспільства найкраще може бути проілюстроване сучасною актуалізацією творів та ідей у нових інтерпретаціях, зокрема, у масовій культурі та молодіжних субкультурах. Насамперед треба наголосити на багатогранності життя Івана Франка, який водночас є поетом, прозаїком, драматургом, публіцистом, критиком й істориком літератури, перекладачем, видавцем і науковцем. Усебічно…

Наталія Дев'ятко

06.05.2016

Виховання молодого покоління через співтворчість: Всеукраїнський освітньо-культурний проект «Рідний край у словах і барвах».

Глобалізація сучасного світу вимагає пошуку нових шляхів формування особистості сучасної дитини, і саме через освіту засобами культури можливо виховати творчу людину. Одним із основних принципів, які визначають ціннісну спрямованість та зміст сучасної освіти, є впровадження в освітньо-виховний процес новітніх технологій навчання, які враховують вікові, індивідуальні особливості природного розвитку дитини, використовують творчу обдарованість, дитячу уяву, ігровий потенціал вихованців. Завдяки стратегії сталого розвитку формується нова модель майбутнього через світоглядну систему «природа-суспільство-особистість». А ці світоглядні процеси найкраще актуалізуються через творчість, відчуття причетності й усвідомлення успіху власної діяльності. Екологічне виховання дітей також ґрунтується на пробудженні глибокого інтересу до історії рідного краю і держави, національної культури, почуття патріотизму, національної самоідентифікації тощо. Саме тому одним зі стратегічних завдань сталого розвитку у суспільних відносинах є розвиток духовності, культури, моральних засад, інтелектуального потенціалу українського народу. Суб’єктивне ставлення до світу природи допомагає сформувати етико-ціннісний компонент екологічної освіти, оскільки сприяє підвищенню рівня емоційно-психологічного зв’язку з живими істотами, естетизації природних об’єктів,…

У світі сучасної української дитячої літератури

У СВІТІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ Качак Т. Дитяча література в незалежній Україні: тенденції розвитку, яскраві постаті, знакові тексти / Т. Качак // «Бібліотечка «ДИВОСЛОВА». – 2015. – № 4. – 64 с. У цьому році в серії «Бібліотечка “Дивослова”» Тетяна Качак, авторка відомих досліджень про українську та зарубіжну літературу для дітей та монографії «Художні особливості жіночої прози 80-90–х років ХХ ст.», запропонувала своє бачення розвитку сучасної дитячої літератури, починаючи з періоду незалежної України. Одразу ж зазначимо, перечитавши запропоновані нею міркування у розділах і підрозділах («Особливості дитячої літератури 1990-х років», що включає «Поезію перехідної доби», «Прозу для дітей та підлітків…», «Дитячу драматургію» цього ж періоду, а також «Дитячі видавництва і книжкові серії» останнього десятиліття ХХ ст. чи «Жанрово-тематичне розмаїття поезії та прози для дітей і підлітків початку ХХІ століття» і «нереалізований проект» дитячої драматургії), відчувається постійне «перебування» авторки в світі найсучаснішої літератури про дітей і для дітей. Тетяна Качак сумлінно…

Тетяна Качак

16.08.2015

Дитяча література в незалежній Україні: тенденції розвитку, яскраві постаті, знакові тексти

Нещодавно в «Бібліотечці «Дивослова» з‘явилася чудова робота Тетяни Качак «Дитяча література в незалежній Україні: тенденції розвитку, яскраві постаті, знакові тексти». Пропонуємо уривок «на пробу» усім зацікавленим. усім зацікавленим.Зірка Мензатюк (1954) — письменниця, журналіст. Казки для дітей почала писати ще у 1990-х рр. народилася в селі Мамаївці на Буковині. 1977 закінчила Львівський університет ім. Івана Франка. Працювала в газетах «Радянська Україна», «Вісті з України». Друкувалася у періодичних виданнях, окремими збірками вийшли «Тисяча парасольок» (1990), «Арніка» (1993), «Мільйон мільйонів сестричок» (1999). Уже в новому тисячолітті світ побачили такі її збірки казок: «Київські казки» (2006), «Казки-куцохвостики» (2006), «Як до жабок говорити» (2007), «Макове князювання» (2008), «Зварю тобі борщику» (2012), а у 2014 році вийшла її повість для підлітків «Як я руйнувала імперію».«Київські казки» містять прикметні київські топоси, які й створюють візію столиці України. Разом із казковими та легендарними героями читачі мандрують містом, пізнають його історію, відвідують найвизначніші місця, дізнаються більше про киян і…

Духовно-моральний потенціал особистості в контексті ноосферної освіти за твором Г. Малик «АбраКадабра»

Духовно-моральний потенціал особистості в контексті ноосферної освіти за твором Г. Малик «АбраКадабра» Перехід на новий етап розвитку вимагає нових еволюційних можливостей людини. Це вміння пізнавати Закони природи, Світу, Загальні закони людського суспільства, Духу, Моральності. На першому місці у цьому переліку поставлене вміння індивіда керувати власною думкою, трансформувати її, отримувати від неї позитивну енергію. Головною відмінністю ноосферної освіти є розкриття внутрішніх ресурсів особистості, виявлення вже закладених у ній природою потенційних можливостей. Оскільки ноосферна освіта вбачає духовно-моральний ресурс індивіда у виявленні його найвищої сутності – Призначення [15], то перед методикою літератури як педагогічною наукою постає завдання у розробці і застосуванні методів, спрямованих на збереження і розкриття інтегрованого потенціалу учня. Методологічні засади викладання літератури в школі визначають акцентуацію учителя на дотримання принципу природовідповідності в процесі вивчення художнього твору. Мета статті – розкрити сутність основних духовно-моральних принципів під час вивчення повісті Г. Малик «АбраКадабра» у 5(6) класі. Завдання: 1) опрацювати літературу з означеної проблеми…

Морально-естетичні проблеми твору Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» : ноосферний аспект

Морально-естетичні проблеми твору Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» : ноосферний аспектХудожня література, природно поєднуючи моральне з естетичним, розвиває в читача почуття прекрасного і викликає заперечення всього потворного, бездуховного. Це актуально нині, коли в країні спостерігається духовна криза. На жаль, підлітки не усвідомлюють до кінця суть таких естетичних категорій, як прекрасне, потворне, трагічне, комічне.Головною особливістю художньої літератури є образність. Створені письменником життєствердні образи, діючи безпосередньо на почуття і свідомість, допомагають читачеві отримати правильне розуміння сутності речей. Певна моральна якість персонажа має стати для учня взірцем для наслідування. Мета статті – розкрити морально-естетичні засади повісті-казки Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».Завдання: 1. Опрацювати літературу з досліджуваної проблеми (методичний, ноосферний аспект). 2. Визначити найдоцільніші методи, прийоми, форми організації роботи.Питання підвищення виховної ролі художньої літератури в процесі удосконалення методів її вивчення розглядалося такими науковцями як Т.Бугайко, О.Мазуркевичем, Б.Степанишиним, Є.Пасічником, Н.Волошиною. На сучасному етапі естетичний принцип у викладанні літератури в…

Тетяна Качак

26.01.2015

Літературна освіта в Україні: промоція дитячої книги і читання

Літературна освіта є важливою складовою всебічно розвиненої особистості, адже впливає на формування культурних та життєвих цінностей людини, вміння усвідомлювати, критично осмислювати, оцінювати, співставляти різні сутності, прояви буття. Починаючи з народження і протягом цілого життя людина вчиться. Сьогодні особливої актуальності набуває питання самоосвіти, яка власне починається із літературної освіти, самостійного дитячого читання. Початковий етап літературної освіти базовий і важливий, бо якщо у випускника початкової школи не сформована правильна читацька діяльність (що складається із читацьких та літературознавчих знань, вмінь і навичок учнів) і самостійність, то на наступних етапах навчального процесу реалізовувати завдання і зміст літературної освіти надзвичайно складно, а подальша самоосвіта потенційно неможлива. Реформування освітньої галузі, яке відбувається в Україні протягом останніх 2-х десятиліть, засвідчує значні зміни не тільки у змісті, завданнях та методичному аспекті літературної освіти, а й у ставленні суспільства до літератури та читання загалом. Зважаючи на таку тенденцію, важливо розглядати особливості розвитку та реалізації літературної освіти у тісному взаємозв’язку…

Лілія Миколаївна Овдійчук

14.02.2013

Особливості викладання курсу «Дитяча література» у ВНЗ (для студентів спеціальності «Українська мова та література»)

Навчальна дисципліна «Дитяча література» викладається у ВНЗ для студентів, які обрали спеціальність «українська мова та література» (зі спеціалізацією «зарубіжна література») з початку 90-их років XX ст. За навчальними планами її вивчення передбачено на 1 курсі у першому семестрі (загальна кількість годин – 135. З них для лекційного опрацювання – 24 год., для практичних занять – 20 годин, для самостійної роботи – 91 година, кількість кредитів за ECTS – 4,5). Цей начальний предмет відіграє важливу роль у підготовці майбутніх учителів-словесників, оскільки є доповненням до курсів історії української та зарубіжної літератури і допомагає студентам-філологам засвоїти фактичні знання з пропедевтичного курсу літератури, основою якого є твори власне дитячої літератури. Адже поза увагою названих вище дисциплін залишаються визначні твори української та зарубіжної літератури, що увійшли у золотий фонд дитячого читання: казки Ш. Перро, Г. Х. Андерсена, Т.М. Янсон, Л. Керрола, С. Лаґерльоф, І. Франка, В. Короліва-Старого, О. Іваненко, А. Дімарова, А. Давидова, повісті та…

Ольга Рєпіна

04.12.2012

Шлях до чарівництва через казку

„Сьогодні тільки казка здатна врятувати світ...” Емір Куштуріца Казки, знайомі нам із дитинства... Нам розповідала їх мати, потім ми читали самі, зараз ми читаємо та розповідаємо ці казки дітям та онукам... Казки потрібні усім дітям в усі часи... Чому? Може, хтось ніколи й не замислювався щодо відповіді на це нескладне запитання, але все ж у нього в пам’яті є кілька казок, які він може презентувати своїй дитині у різних випадках: щоб зацікавити дитину, ми розповідаємо одну казку, щоб заколихати − іншу... Чому казки такі важливі для дитини? Казка − це народне сховище так званих архетипів, які передають поведінку, специфічні народні риси та психотип із покоління у покоління... Цей термін був запропонований К.-Г. Юнгом, який вважав архетипи змістом колективного несвідомого, що є, по суті, деякими загальними формами розумових уявних образів, які в ході індивідуального життя заповнюються власним емоційним й образним змістом. Зміст колективного несвідомого набуває форми психічних реакцій, що походять з…

Ренн Ольга

29.10.2012

Дитяча література у Східній Європі: дослідження, тенденції, підсумки

Дитяча книга і промоція читання в Східній Європі : зб. наук.-практ. ст. / упоряд. Е. Огар. - К. : Грані-Т, 2012. - 192 с. : іл. Найчастіше матеріали конференції не виходять за межі наукового заходу, за межі вузького кола зацікавлених науковців. Втім, збірник науково-практичних статей «Дитяча книга і промоція читання у Східній Європі» робить крок назустріч громадськості та насамперед українським видавцям і бібліотекарям, для яких неоціненним може бути досвід пострадянських і постсоціалістичних країн. Насправді цих «кроків назустріч» зроблено декілька. Перший крок — тема, адже дитяча література традиційно цікавить дуже багатьох людей, а питання промоції читання в Україні назріває вже не один рік і стосується видавців, письменників, освітян, перекладачів, бібліотекарів, а якщо глобально — стосується усіх! Другий — видавниче втілення, збірник видано під егідою громадської організації «Форум видавців» та Української академії друкарства авторитетним і відомим видавництвом «Грані-Т», що, випустивши у світ за шість років понад триста назв, заробило репутацію сучасного видавництва,…

Тетяна Качак

15.10.2012

Вісники Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва «Література. Діти. Час»: відродження традиції

Література для дітей та юнацтва – завжди актуальна література, що пояснюється як її функціональними рисами, так і поетичною специфікою, спрямованістю на певне коло реципієнтів. До цієї галузі мистецтва слова традиційно спостерігалося неоднозначне ставлення. З одного боку таку літературу розглядали через призму виховної функції, покладеної на неї, а з іншого – вважали недостойним об’єктом для наукової інтерпретації та осмислення, критичної рецепції. Однак, аналіз історії української та світової літератур, літературних процесів різних епох, дає можливість стверджувати, що увага до проблем дитячої книжки та дитячого читання то посилювалася, то згасала. Подібні тенденції зумовлені багатьма факторами: соціально-культурним середовищем, станом книговидання, аксіологічними домінантами, превалюванням певного функціонального аспекту книги для дітей, специфікою ролі, покладеної на дитяче читання в ту чи іншу епоху. Сьогодні спостерігається чергова хвиля так званої «моди на дитячу літературу», зацікавлення нею як об’єктом наукових студій, зокрема літературознавчого осмислення, критичної рецепції, психолого-педагогічних розвідок. Проблема дитячого читання у сучасному суспільстві постала надто гостро, адже, незважаючи…

Будугай Ольга

30.04.2012

Вивчення пригодницьких творів Олексія Огульчанського на уроках літератури рідного краю

Сучасний вчитель-філолог повинен бути добре обізнаний з художньо-літературними скарбами рідного краю, щоб вміло донести їх красу і неповторність своїм учням. Твори письменників-земляків відновлюють у читача історичну пам’ять, розкривають культурні цінності свого народу, залишають у серці глибокий слід, повертають до стежини дитинства, протоптаної у тому рідному куточку на великій планеті, де людина вперше спинається на ноги і починає усвідомлювати найважливіші істини Буття. У час повернення до своїх витоків з особливим інтересом гортаємо сторінки історії Північного Приазов’я. Ця щедра земля не лише розкинула перед світом на всю широчінь свої безкраї степи і величне Азовське море, а й подарувала історії цілу плеяду цікавих особистостей, митців слова і пензля, невтомних трудівників на ниві культури. На сьогодні творчий доробок поетів і прозаїків, уродженців Приазов’я, досліджений мало. Це спричиняє певні труднощі для вчителів-філологів при ознайомленні школярів із літературою рідного краю. Цінні знання фактичного матеріалу можна здобути шляхом літературно-краєзнавчого пошуку, а саме: вирішення конкретних питань про життя…

Марина Павленко

30.01.2012

Виховна сила поезії Павла Тичини

“...А я у гай ходила...”, “Ми дзвіночки, лісові дзвіночки...”. Хіба не з цього починається любов до життя, любов до рідної землі, до поезії в наших маленьких синів і дочок, у наших дошкільнят-онуків?” — риторично запитував свого часу письменник-учитель Ю.Збанацький [8, 117]. Справді, своїм віршем “А я у гай ходила...” (1917) Тичина мовби дбайливо й лагідно вводить дитину в світ природи. Захопившись зайчиком та зозулею, вона й не помічає, що заодно потрапила ще й у світ народної потішки, колискової (“...а там дерева люлі...”), зрештою — у світ Української Душі, м’якої, доброї, кордоцентричної. Дитина сприймає це все як щось природне, рідне, таке, що виходить не ззовні, а зсередини. Адже це навіть не Поет, а вона сама каже — по-своєму, по-дитячому: А я у гай ходила по квітку ось яку... [10, 65]. О, дівчинка обов’язково спіймала б зайчика, якби не капосна зозуля! Але і в тому, що не спіймала, — скільки радості!.. Вірш…

Марина Павленко

30.01.2012

Павло Тичина і літературна казка

У вік суцільної комп’ютеризації, у час, коли перевага в школі надається науковому дослідові та практичним знанням, казку з її природними почуттями нерідко витіснено аж на задвірки навчального процесу. Тим часом дитяча психіка гостро потребує саме цього, віками перевіреного духовного харчу. Казка, стверджує своєю статтею “В оборону казки” Софія Русова, “безкраю більше має доброго впливу на дитину, аніж цілі купи книжок, що дають багато розумові, та мало серцю” [6, 8]. На думку авторки статті, особливої ваги набуває казка народна, що “зародилася ще на зорі свідомого життя в простій хаті, серед пантеїстично зачарованого світогляду” [6, 5]. Але не обминає С. Русова й казки літературної, наголошуючи, що з казок цього ґатунку “треба давати найкращі з боку художньої краси й найближчі до народньої творчості своєю глибокою правдою” [6, 6]. Іван Франко з казкою (у нього — байка) пов’язував прищеплення дитині любові до рідної мови. Давно стали крилатими його слова: “Оті простенькі сільські байки, як…

Тетяна Качак

01.02.2011

Зарубіжна дитяча література: основні аспекти вивчення

Зарубіжна дитяча література – особливий пласт світової літератури, написаної письменниками різних національностей на різних мовах і адресованої дітям; це твори світової літератури, які ввійшли до кола дитячого читання. Вивчення історії становлення і розвитку зарубіжної дитячої літератури, як і теорії дитячої літератури загалом – питання актуальні і на часі. Нерозв’язаними залишаються не тільки проблема розбіжностей тлумачення поняття "дитяча література", окреслення її специфічних рис, а й проблема критичного переосмислення творів, які пропонувались юним читачам і з яких формувався своєрідний канон світової дитячої літератури. Професійних інтерпретацій потребують перекладені українською мовою твори для дітей сучасних зарубіжних письменників. Метою статті є спроба висвітлити історичний та теоретичний аспекти вивчення зарубіжної дитячої літератури; окреслити її специфіку та функції. Аспект 1. Термінологія. "Дитяча література" – термін, наділений суперечливими тлумаченнями. У сучасних словниках та довідниках літературознавчого характеру знаходимо два різні визначення. Ю. Ковалів у 1 томі "Літературознавчої енциклопедії" розрізняє "дитячу літературу" і "літературу для дітей" і подає таке трактування:…

Марина Павленко

21.01.2011

Казки всіх країн, єднайтеся!

Слова французького письменника-льотчика Антуана де Сент-Екзюпері, автора «Маленького принца», про те, що всі ми родом «з дитинства, як із країни», відомі, напевне, кожному. Але в плані нашої розмови хотілось би трішечки уточнити: …з дитинства і — казки. А втім, чи не є ці поняття синонімічними? Бо чи можливо дитинство без казки назвати справді дитинством? І чи можлива поза дитинством казка? Жоден комп’ютер не замінить затишних сімейних вечорів, що на них гостює її величність Казка, щедро обдаровуючи кожного, зокрема й дорослих, ні з чим не зрівняними відчуттями — радості, мрії, домівки, зрештою — Батьківщини. Хоч у чомусь казки — це ще й найперші няньки. Вистрибуючи з бабусиної скриньки барвистим клубочком, визираючи з дідусевої торбини хитруватим окрайцем «від зайчика», мружачись на тарілці товстобокими маминими пиріжками-колобками чи ховаючись із татусем у темних чагарях якоїсь місцини, казки непомітно оточують нас, навіюють нам найпростіші уявлення про добро і зло, наставляють на щось гарне, застерігають від…

О Корнее Чуковском - сказочнике и ученом

Смысл его жизни заключается в поглощающей преданности литературе. В. Каверин Широкая аудитория читателей от мала до велика связывает имя Корнея Чуковского в основном с его детскими сказками. Никому и в голову не приходит, что автор «Мухи Цокотухи», «Мойдодыра» мог плодотворно работать и в других областях литературы. Это случилось потому, что сказки заслонили все остальное творчество писателя, и это, надо сказать, его обижало. «Я написал 12 книг, но никто на них никакого внимания. Но стоило мне однажды написать шутя «Крокодила», и я сделался знаменитым писателем. Боюсь, что «Крокодил» знает наизусть вся Россия. Боюсь, что на моем памятнике, когда я умру, будет начертано «Автор «Крокодила». А как старательно, с каким трудом писал я другие мои книги, например, «Некрасов как художник», «Жена поэта», «Уолт Уитмен», «Футуристы», «Уайльд». Сколько заботы о стиле, композиции и о многом другом, о чем обычно не заботятся критики! Каждая критическая статья для меня — произведение искусства, может быть, плохого,…

«Русалочка» — сказка-песнь о любви

Без «Русалочки» мир стал бы куда беднее и, кажется, человеческая душа стала бы беднее и суше. Юрий НАГИБИН У каждого возраста — свой Андерсен. Для маленьких читателей (даже слушателей) — это «Дюймовочка», «Огниво», «Стойкий оловянный солдатик», «Оле-Лукойе». В девять-десять лет приходят «Свинопас», «Дикие лебеди», «Гадкий утёнок», «Новое платье короля», «Снежная королева». В двенадцать-тринадцать читают «Русалочку», «Калоши счастья», а потом идут «Тень», «Колокол», «История одной матери» и снова «Снежная королева» с «Русалочкой» и ещё десятки других бессмертных сказок великого Андерсена. Очень многие «Русалочку» хорошо знают хотя бы по мультфильму, но её "скрытый смысл", по словам Андерсена, "способен понять только взрослый человек". Всё-таки попробуем начать читать «Русалочку» — книгу на всю жизнь — уже с пятиклассниками. Русалочка — младшая дочь морского царя. Выделяет ли её автор из числа сестёр? Да, он называет и описывает пять сестёр вместе, а её отдельно. Невольно они сравниваются, и становится видно, что Русалочка вроде бы такая же,…

Что может рассказать сказка

Читайте сказки, размышляйте нaд ними, и они помогут вам найти дорогу к естественно добытой свободе, любви к себе, к животным, к земле, к детям... К. П. Эстес Сказка, как это ни парадоксально звучит, — трудный для понимания детей жанр. Хотя многим педагогам так не кажется: ведь до одиннадцати лет народная сказка — один из самых любимых детских жанров. Но сам факт чтения ещё не говорит о понимании содержания. На уроках литературы "понимание" сказки часто сводится к характеристике её персонажей и к довольно прямолинейной расшифровке её "намёков" ("Чему сказка учит?", "Какой урок преподносит?" и т.п.). Ничего плохого в такой работе нет, но поскольку в её основе лежит поверхностный подход к сказке, то и пользы от неё тоже мало. Вместе с тем нельзя утверждать, что детям нужна вся глубина сказки. Скорее она нужна педагогу, чтобы дозировать объём информации, содержащейся в сказке, и найти оптимальную форму её подачи детям. На примере сказок разных…